#Букви розбиралися, за яких умов цей план вдасться втілити в життя.

Голова уряду взяв на себе зобов’язання координувати роботу державних відомств для якнайшвидшого переходу на 4G-покриття, а оператори мобільного зв’язку – домовитися про перерозподіл радіочастот в діапазоні 900 МГц і створити суцільні смуги частот – основу роботи мереж “четвертого покоління”.

Домовленості де-факто повторили суть Спільного плану щодо поліпшення доступу до мобільного Інтернету, підписаного цими ж операторами під час чергового засідання Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ). Розробити план телеком-регулятора зобов’язав президентський указ №497 “Про деякі заходи щодо поліпшення доступу до мобільного Інтернету”, датований 8 липня.

У тексті указу зазначено практичну мету нововведень – “перехід на можливості цифрового світу в освітній сфері, медицині, електронній комерції, в сфері адміністративних послуг, розвитку електронної демократії”. У плані телеком-регулятора – технічна мета. Так, НКРЗІ запланувала видачу мобільним операторам ліцензій в діапазоні 900 МГц на березень 2020 року. Вони дозволять на наявних смугах запустити 3G/4G. На даний момент в селах, вздовж залізниць працює голосовий 2G-зв’язок. До найбільш віддалених населених пунктів країни високошвидкісний Інтернет повинен дійти до 2022 року.

Дивіденди розширення 4G

Протистояння на ринку мобільного зв’язку за перерозподіл частот в діапазоні 900 МГц виникло ще в липні, коли телеком-регулятор рекомендував “Київстару” подати заяву про зменшення своїх радіочастот. 29 жовтня – у день підписання Меморандуму – “Київстар” був готовий піти на обмін за низки умов. Одна із них стосується вивільнення діапазону 878,52 МГц від технології CDMA, яку використовує “Інтертелеком”, протягом року і в подальшому повного припинення її використання. У повідомленні, поширеному прес-службою компанії, йшлося про те, що повернути державі 1,8 МГц для їх подальшого перерозподілу між “ВФ Україна” і lifecell вдасться, “якщо на цей крок погодяться піти відповідні уповноважені органи корпоративного управління “Київстару”.

Міністерство цифрової трансформації, в свою чергу, повинно допомогти операторам отримати доступ до інфраструктури, впровадити технологічну нейтральність, встановити справедливу ціну за переоформлення ліцензій. Керівник цього відомства Михайло Федоров заявив, що потенційну причину погіршення зв’язку – межування частот, на яких працюють технології CDMA і GSM – усунули. Вона викликала найбільші побоювання операторів мобільного зв’язку.

“Захисний проміжок між частотами цих технологій становить 0,1-0,2 МГц. Завдяки реорганізації він зросте до 3 МГц, – стверджує міністр, додаючи, що держава допоможе операторам розбудовувати свої мережі і звільняти діапазон 900 МГц. – Зараз вільними для цивільного користування є тільки 60-70% діапазону, інші використовуються для військових потреб».До слова, частоти в діапазоні 700-800 МГц, що використовуються для телебачення, будуть вивільнені як “дивіденди для розширення 4G-покриття”.

Законодавчі ініціативи

Наразі питання ринку телекомунікацій регулюють два закони – “Про доступ до інфраструктури” і “Про телекомунікації”. Останній в КМУ мають намір кардинально оновити. Як наслідок – народні депутати представили на розгляд Комітету з питань цифрової трансформації два проекти нових документів – “Про електронні комунікації” № 2264 (в авторстві колишнього голови правління Інтернет Асоціації України Олександра Федієнка і групи народних депутатів від політичної партії “Слуга народу”), а також “Про розвиток інфраструктури для цифрової трансформації економіки і суспільства” № 2320 (розроблений за сприяння експертів Офісу ефективного регулювання – BRDO і зареєстрований п’ятьма нардепами від політсили “СН”). Останній враховує норми Європейського кодексу електронних комунікацій і передбачає технологічну нейтральність, створення карти покриття Інтернетом України, дерегуляцію провайдерів, забезпечення конкуренції, вводить поняття “регулятор в смартфоні”, який буде відповідати за взаємодію держави й бізнесу.

Норми законопроекту про електронні комунікації розширюють повноваження телеком-регулятора і дозволяють йому здійснювати аналіз ринку універсальної послуги в тому чи іншому регіоні і накладати зобов’язання на провайдерів. Зокрема, рекомендувати їм розширити покриття мережі, спільно використовувати інфраструктуру з конкурентами, здійснювати ціновий контроль оплати за доступ до мережі. Текст цього законопроекту розроблявся теж з урахуванням норм Кодексу електронних комунікацій ЄС, прийнятих у грудні 2018 року.

Згідно із даними реєстру НКРЗІ, оприлюдненими 24 вересня 2019 року, на українському телеком-ринку є 7729 операторів і провайдерів телекомунікацій. Анонсовані нововведення викликали у більшості представників галузі побоювання, пов’язані із монополізацією, регуляторним тиском, необгрунтованими витратами на будівництво мереж. Це дало їм підстави розглядати старт “тотальної цифровізації” в країні як шлях до “цифрового рабства”.

“Ефір” ділять між собою користувачі

#Букви попросили розповісти про ситуацію на телеком-ринку і про суть законодавчих ініціатив члена правління Інтернет Асоціації України (ІнАУ) Максима Тульєва. Він нагадав, що меморандум стосується тільки мобільного Інтернету. “Є ще дротовий Інтернет, оптоволоконний – це інша домовленість. Це два різних ринки, які між собою абсолютно не пов’язані та існують паралельно.

Мобільний Інтернет завжди буде більш повільним і дорогим. Проблема в тому, що є технології, що конкурують, оператори, які хочуть скористатися регуляторним впливом одне на одного. Проблему заплановано вирішити за допомогою меморандуму, – ділиться спостереженнями фахівець. – У нас зараз що є? Велика трійка операторів – Vodafone, “Київстар” та life, які нещодавно отримали ліцензію 3G, ліцензію LTE і розвивають свою мережу. І у нас ще є дрібніший оператор “Інтертелеком”, що має покриття, але працює в іншому стандарті – не GSM, а CDMA. Він отримав 3G давно, впровадив його практично по всій Україні. У селах люди встановлюють велику антену, спрямовану до найближчого базового “стільника” “Інтертелекому”, і користуються Інтернетом, хоч і не настільки швидким, як LTE”.

За його словами, “Інтертелеком” планує вийти на стандарти європейського і світового мобільного зв’язку, отримавши ліцензію LTE. Де-факто, впровадити свої ж частоти. “Це називається “технологічна нейтральність”, –  говорить Тульєв. –  У мене є частота, і я, як оператор, що вважаю більш вигідним розвивати на тій чи іншій території, те я там і розвиваю. Регулятор боявся слова “технейтральність”.

Поступка держави у цьому випадку дуже правильна. Хоча і не всі оператори стануть технологічно нейтральними. Зараз Україні необхідно старі частоти віддати, потім їх собі ж викупити під іншу технологію, і не факт, що це ще вдасться зробити».Законопроекти, які розглядав Комітет, він вважає абсолютно недосконалими. В першу чергу через те, що вони передбачають введення державного регулювання та монополізацію. “Навіть наш Прем’єр сказав, що Інтернет в Україні – один із найкращих в світі, і це правда саме з тієї причини, що в Україні немає “міністерства» Інтернету. Але його хочуть створити. Тобто встановити всі регуляції, які були на телефонному зв’язку, ще й на Інтернет. Це буде довго, дорого і неякісно”, – описує можливий сценарій розвитку подій член правління ІнАУ.

З дротовим Інтернетом ситуація інша – для її “гармонізації” досить виконувати в обов’язковому порядку норми Закону “Про доступ до інфраструктури”. Тульєв пояснює, що під документ прописано всі відповідні нормативні акти, але незважаючи на це, органи місцевої влади мало йдуть на контакт. “У Києві закон ігнорують посадові особи, а в деяких регіонах він працює частково. Причина – відсутність покарання. Якщо ми хочемо мати нормальну інтернетизацію та інформатизацію країни, перш за все необхідно змусити всіх виконувати цей закон, – розповідає фахівець. – Я знаю сто прикладів сіл, де немає жодного мобільного оператора, навіть подзвонити звідти немає можливості, але при цьому там гігабіт Інтернету. Мережі розвиваються і будуються ентузіастами. Є й великі компанії, які займаються будівництвом волоконно-оптичних мереж. Оператори шукають місця, де ще немає нікого в селах, щоб там побудувати мережу, але єдина проблема, яка заважає будівництву, – невиконання закону про доступ. За оренду стовпа ставлять таку ціну, що ніяка мережа там ніколи не окупиться”. До слова, у мобільних операторів ситуація з вибором місця, де можна було б встановити своє обладнання, менш критична. Для покриття всього села мобільним Інтернетом оператору досить орендувати стовп і встановити на ньому один “стільник” – один із осередків загальної зони покриття. Дротовому оператору необхідно “тягнути” волокно до кожного клієнта і прикріплювати волокно до кожного стовпа.

Проте Тульєв упевнений, що мобільний Інтернет не зможе замінити дротовий в питаннях, що стосуються цифровізації країни. “Ціна мобільного рішення завжди буде вищою. Мобільний зв’язок – дорожчий і більш повільний порівняно з дротовим, і він завжди буде таким. За допомогою дротового зв’язку кожному клієнту надається та швидкість, яку він купує. Мобільний зв’язок хоч і швидкісний, але це – “загальний ефір”, який ділять між собою користувачі. Якщо все місто навалилося на частоту, вона буде перевантажена, і ефір буде повільним. Щоб швидко вирішити питання покриття країни Інтернетом, мобільний оператор – гарне рішення, проте в якості надійного, постійного і дешевого доступу до мережі – тільки дротовий Інтернет”, – пояснює він.

Проблема в цифрових розривах

Заступник голови Комітету з питань цифрової трансформації Єгор Чернєв розповів #Буквам про те, що для співпраці було обрано найбільші мобільні оператори, у яких вже є свої мережі і яким потрібно буде їх просто добудувати. Крім того, в довгостроковій перспективі кожен із чотирьох мобільних операторів, які підписали меморандум, планував розбудовувати такі мережі. “Меморандум якраз стосується прискорення цих темпів. У держави немає коштів на реалізацію проекту. За попередніми оцінками, щоб довести покриття до 90%, знадобилося б 3-4 млрд грн”, – розповідає народний депутат від політсили “Слуга народу”.

За його словами, 10 відсотків непокритої Інтернетом території – це найбільш віддалені села, де держава не має права змусити бізнес працювати у збиток. “Це питання так званої останньої милі. Великі оператори не хочуть брати ті ділянки, тому що там дуже мало потенційних абонентів. Проте оператори взяли на себе зобов’язання розбудовувати мережу. Подивимося, як вони будуть його виконувати”, – сказав Чернєв.

Про небажання “Київстару” відмовлятися від частот він висловлювався коротко, зазначивши, що операторам потрібно буде перерозподілити діапазон в тих районах, де представлено кілька учасників телеком-ринку.

“Для того, аби покриття було кращим, в певному діапазоні має бути один оператор, – пояснює він, не виключаючи появи в найближчому майбутньому єдиної карти покриття Інтернетом країни. – “Укртелеком” презентував нам своє бачення цифрових розривів, за їхніми даними, зараз 19 тисяч сіл без Інтернету. Подивимося, що нам скажуть ще мобільні оператори. Наше першочергове завдання – вирішити проблему цифрових розривів. Це ті села, де немає доступу ні до стаціонарного, ні до мобільного Інтернету”.