Про це повідомляють #Букви.

Голодомор – масовий штучно організований голод, влаштований владою шляхом насильного вилучення продовольчих запасів в селян, яке відбувалося разом з широкими репресіями проти різних верств населення. Голодомор, організований на землях, де здебільшого проживали етнічні українці – тодішня територія УРСР та Кубань – був способом для знищення української ідентичності.

Окрім цього, нереальні плани хлібозаготівлі в Україні та на Кубані, які призвели до штучного голоду, відбувалися разом з масовим переслідуванням української інтелігенції та ліквідацією українських шкіл на Кубані. Зокрема, у 1933-му CРСР тут переслідував “петлюрівців” та “українських націоналістів”. Згідно з оцінкою УІНП, масштаб репресій порівнянний з Великим терором 1937–1938 років.

Передумови Голодомору:

Наприкінці 1920-х років в СРСР почали ліквідацію НЕПу та перехід до форсованої індустралізації та колективізації. Найбільший спротив цьому чинили в Україні, зокрема місцеві селяни.

У рамках колективізації держава примусово забирала практично все зерно за значно заниженими цінами. Одночасно проходила й “ліквідація куркулів”, тобто примусове одержавлення заможних господарств. Усе це призвело до понад 4 тис. масових протестних виступів протягом 1930 року. Утім, часто виступи були хаотичними.

До жовтня 1931 року 68% селянських господарств та 72% орної землі колективізували. Під “розкуркулення” потрапило 352 тисячі господарств.

Навіть у цих скрутних умовах українці становили основу спротиву режиму: протягом перших 7 місяців 1932 року на Україну припадає 56% від усіх антивладних виступів у СРСР.

Розгортання Голодомору:

Щоб придушити опір, Сталін у 1932 році встановлює нереальні плани хлібозаготівлі для України: 356 млн пудів (5.83 мільйона тонн) зерна.

Позаяк селяни саботували колективізацію, Сталін вирішив діяти радикально. 7 серпня 1932 року було прийнято постанову, відому у народі як закон «про п’ять колосків».

Згідно з цим документом, все колгоспне майно прирівнювалося до державного, а за його розкрадання було встановлено жорстоке покарання. Через збирання залишків урожаю голодних селян ув’язнювали на 10 років з конфіскацією майна або розстрілом.

Далі ставало лише гірше — влада встановила натуральні штрафи. Вони дозволяли відбирати у селян не лише зерно, а й інші продукти харчування та майно, яке можна було продати або обміняти на їжу. Подібного не було в жодній іншій республіці СРСР. Також для погіршення ситуації політбюро ЦК КП(б)У 18 листопада 1932 року ухвалило постанову, якою було запроваджено специфічний репресивний режим — «чорні дошки».

Занесення на «чорні дошки» означало тотальне вилучення їжі та обшуки населення, які супроводжувалися терором, фізичними та моральними знущаннями над людьми.

Попри неймовірні людські страждання, хліб та будь-яке продовольство вилучали. Водночас СРСР продавав його до інших країн за валюту, яку спрямовували на закупівлю верстатів та іншого обладнання для промислових підприємств.

Кількість жертв Голодомору:

Точну кількість жертв серед українців встановити складно через замовчування і приховування цього злочину радянською та згодом російською владою. Однак є кілька науково визнаних діапазонів оцінки. Згідно з підрахунками, проведеними Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України, в Україні внаслідок Голодомору 1932 – 1933 років загинуло 3,9 млн. Непрямі втрати (дефіцит народжень) унаслідок Голодомору в Україні в 1932 – 1934 роках дорівнюють 600 тис. осіб.

Водночас фахівці з дослідження Голодомору у різних країнах світу оцінюють жертви українців у межах від 2,6 млн до 5,0 млн.

День пам’яті жертв Голодоморів

Спершу указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам’яті жертв голодомору. Проте потім указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій.

У 2007-му році, згідно з указом президента України № 431/2007 від 21-го травня, в назву цього пам’ятного Дня були внесені зміни: “Внести до Указу Президента України от 26 листопада 1998 року N 1310 (1310/98) “Про встановлення Дня пам’яті жертв Голодоморів та політичних репресій” (в редакції указу від 15 липня 2004 року № 797 (797/2004) зміни, виключивши у назві та тексті слова “та політичних репресій”.

Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння й ставлять символічні горщики з зерном і свічки до пам’ятників жертвам голодоморів в Україні.

У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку “Свічка пам’яті” в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів і міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські й культурні діячі, свідки Великого Голоду.

До 2008 року церемонія відбувалася перед Пам’ятним знаком на Михайлівській площі, однак після відкриття Меморіалу жертв голодомору була перенесена туди.

О 16 годині оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція “Запали свічку”, у межах якої всі охочі несуть свічки до пам’ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку на своєму вікні.

За даними КМДА, у столичних закладах культури відбудеться низка заходів, присвячених 90-тим роковинам Голодомору.

26 листопада з 9:00 до 15:00 в Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки для дорослих триватиме тематичний огляд “Голодомор в Україні: злочин влади – трагедія народу”.

26 листопада о 16:00 в Київському академічному театрі Українського фольклору “Берегиня” (вул І. Миколайчука, 3-А) відбудеться показ етношоу “Животоки”. Вистава в символічній формі поєднує життя людини та життя країни – від народження, через муки та страждання, через війни та голодомори до нового відродження.

26 листопада о 17:00 в Київській Опері (вул. Межигірська, 2) відбудеться концертна програма з творів українських композиторів “Молитва Катерини”. У програмі звучатимуть: кантата-поема Левка Ревуцького “Хустина” на слова Тараса Шевченка, “Молитва Катерини” Івана Карабиця на слова Катерини Мотрич та “Сім останніх слів Ісуса на Хресті” для симфонічного оркестру Олександра Родіна.

27 листопада о 16:00 відбудеться концертна програма Муніципальної академічної чоловічої хорової капели ім. Л. М. Ревуцького у храмі Святого Василя Великого Української греко-католицької церкви. Вхід вільний.

До 30 листопада у Київській молодіжній бібліотеці (вул. Л. Толстого, 49) триватиме виставка-реквієм “Скорботні сторінки історії України” до Дня вшанування пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.

Також до 30 листопада у Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки для дорослих (вул. Тургенєвська, 83-85) триватиме книжкова виставка “Неспечений хліб, непрожиті долі…”.