Відповідний огляд опублікував Захарій Б. Вульф в авторській колонці на новинному сайті телеканалу CNN.

Цього тижня президент США Джо Байден зазначив, що росіяни можуть “увійти” в Україну, однак реакція на їхнє можливе військове втручання усе ж буде трохи  іншою, аніж у випадку з повномасштабним вторгненням. Наступні декілька днів США змушені були роз’яснювати таку обмовку, стверджуючи, що будь-яке вторгнення буде однаково неприйнятним.

Коли в Женеві один з журналістів спитав російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова про вірогідність вторгнення, про яке говорив Байден, російський дипломат відповів доволі своєрідно. 

Лавров сказав: “Якщо Сполучені Штати не опиняться в одному ліжку з Україною, то не думаю, що таке трапиться”. 

Який же зміст вкладається у поняття “опинитися в одному ліжку”?  Усі ця партія у шахи на геополітичному полі для росіян зводиться, зрештою, до того наскільки зблизяться США та Україна.

Після зустрічі у Женеві,  держсекретар США Ентоні Блінкен, відповідаючи на вищезгадані закиди, зауважив, що військове втручання матиме дуже серйозні наслідки, хоча дві країни – Росія та США, продовжують вести діалог. США має дати письмову відповідь на російські вимоги вже наступного тижня. 

Давно не секрет, що Путін прагне відтворити у якийсь  новій формі обєднання подібне до Радянського союзу. І поширення російського впливу на Україну було б логічним кроком і водночас викликом західним країнам.

Путін очікує на поступки. Колишній міністр оборони США Вільям Коен в інтерв’ю для CNN зазначив, що російський президент ніяк вже не Гамлетівський типаж, який вагається щодо своїх дій. Тут все вже розраховано наперед.

“Він налаштований отримати певні зиски з, щось що його задовольнило б, щось, що дозволило б йому отримати ситуацію, в якій України ніколи не матиме можливості діяти незалежно і не зможе стати членом НАТО, і не матиме будь-якої наступальної зброї”.

І саме на такі вимоги, зазначив він, Америка якраз не може пристати.  Можливим способом якось заспокоїти  Путіна могла б стати обіцянки Байдена та європейських лідерів не приймати Україну до НАТО.  

Україна водночас не будучи членом НАТО, хоче зберігти за собою право на подібний вибір.  У своєму коментарі для CNN український міністр закордонних справ зауважив, що “Росія не вправі ані утримувати  Україну від зближення з НАТО, ані відмовляти у праві на свою позицію у переговорах щодо цього”.

Після падіння Радянського союзу, НАТО поступово розросталося з допомогою чисельних країн, які були колись частиною східного блоку на чолі з СРСР.  Чехія, Угорщина та Польща доєдналися до НАТО у 1999, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія  у 2004,  Албанія та Хорватія  у 2009,  Чорногорія у 2017, і Північна Македонія у 2020.

В очікуванні найгіршого. Коли іншому колишньому міністру оборони США Леону Панетта у розмові з журналістом CNN переповіли цитату Лаврова про США та Україну «в одному ліжку», той одразу зазначив, що скептично ставиться до заяв російських урядовців. 

Панетта сказав: “Я виходжу з того, що не слід довіряти будь-чому, що кажуть Лавров та Путін”.

“Не думаю, що ми можемо вважати, що такі заяви, як та що зробив Лавров про відсутність наміру нападу на Україну можуть бути переконливими. Я гадаю, що нам у сьогоднішній ситуації треба готуватися до найгіршого сценарію”. 

Не варто забувати  про російське вороже ставлення. Американці мають пам’ятати, що російське керівництво прагне підірвати міцність США та НАТО. Це наші супротивники, зазначив Панетта, зауваживши,  що “загалом їхній головний намір це бажання послабити США, послабити наш альянс та підірвати нашу демократію, і тут важливо як для Штатів, так і наших союзників дотримуватися жорсткої позиції щодо нашої відповіді на їхнє військове вторгнення”.

Акцент на політику стримування. Оскільки Україна не є членом НАТО, США не направить туди свої військові підрозділи. 

Зараз там працює невелика кількість американських інструкторів з Нацгвардії та підрозділів спер операцій. Плюс, у 2021 США надали Україні у якості військової допомоги на 450 мільйонів доларів. Зараз же вони розмірковують над тим, як ще можна було, бо посилити українську армію. 

Панетта сказав, що залишається ще можливість стримувати Путіна за допомогою військових «сигналів», зважаючи на те, що ще нема однозначного висновку щодо намірів росіян про вторгнення. Адміністрація Байдена також вже схвалила рішення прибалтійських країн надати Україні військову техніку. 

Росія зараз під економічними санкціями, а  їхнє посилення може стати для неї ще боліснішим, і це теж можна використати як чинник стримування. Серед можливих заходів – обмеження доступу Росії до операцій з доларом і перешкоджання її спільному з Німеччиною проєкту газопровід, що проклали в обхід України.

Військове вторгнення вдарить по США та Європі. Американці швидко відчують як наслідки такого вторгнення вдарять по їхнім гаманцям. 

Можуть стрімко зрости ціни на газ. Про це пише оглядач CNN Метт Еган. 

“Неможливо навіть передбачити, наскільки можуть злетіти ціни, і як довго вони на таких пікових рівнях будуть залишатися. Однак, якщо нафта буде коштувати більше ніж 100 доларів за барель, це однозначно підніме ціни на пальне на заправках.  А це означає що українсько-російський конфлікт вірогідно вдарить по американцях”.

Це відіб’ється і на статусі західної демократії. Є речі не менш значущі, аніж питання економіки. Байден вибудував свою президентську політику довкола ідеї, де демократичні країни мають вести боротьбу проти автократичних режимів. 

Як зазначив інший оглядач CNN Стівен Колінз,  Путін “використовує Україну у якості заручниці, щоб змусити США переглянути угоди укладені на час завершення холодної війни”. Він також говорить про те, що американцям, які зараз переймаються економікою та пандемією, слід усвідомити, що те, що зараз відбувається довкола України, є насправді «найсуворішим випробуванням з часів падіння Радянського союзу».

Бо саме сьогодні на кону питання про ймовірне “найбільший військовий конфлікт у Європі з часів Другої Світової війни”.