Про це повідомляє американське видання VOX.

Позиція Джо Байдена

За останні кілька років Демократична партія сформувала конкретну політичну позицію стосовно Ізраїлю, демонструючи готовність критикувати країну і виступати на захист прав палестинців.

Однак президент Джо Байден, схоже, не згоден з цим. Адміністрація президента щосили намагається спонукати сторони до примирення.

Після ескалації конфлікту між Ізраїлем та угрупуванням ХАМАС, яке контролює Сектор Гази, адміністрація Байдена рішуче і публічно засудила бойовиків за ракетні обстріли мирних жителів Ізраїлю. Водночас Байден відмовився публічно засудити Ізраїль за бомбардування цивільних будівель в Газі, повторюючи, що “Ізраїль має право захищатися”.

У вівторок радник з національної безпеки Джейк Салліван зателефонував своєму ізраїльському колезі. У розмові йшлося про те, що “він передав непохитну підтримку президентом безпеки Ізраїлю і його законного права захищати себе і свій народ, одночасно захищаючи мирних жителів”.

“Такий непохитний захист Ізраїлю не стривожив би багатьох демократів 20 або, може навіть 10 років тому. Але часи змінилися. Партія змінилася”, – пише видання.

Позиція демократів

Така позиція Байдена викликала обурення у членів його партії. Зокрема, свою думку з цього приводу озвучила член палати представників Олександрія Окасіо-Кортес.

“Втрутившись, щоб назвати дії ХАМАС такими, які заслуговують на осуд, і відмовившись визнати права палестинців, Байден посилює неправильне уявлення про те, що палестинці спровокували цей цикл насильства. Це не нейтральна мова. Він стає на бік окупації”, – написала Окасіо-Кортес.

Конфлікт Ізраїлю та Палестини може стати проблемою для Байдена, який пообіцяв поставити права людини в “центр” своєї зовнішньої політики.

“Це розколює партію”, – сказав член Сенату від демократів.

Демократи в Конгресі більше схильні критикувати Ізраїль, ніж Байден.

Президент стоїть на місці, поки його партія рухається вперед у цій ситуації.

У березні опитування Gallup показало, що 53% демократів виступають за посилення тиску на Ізраїль з метою досягнення компромісів для припинення ізраїльсько-палестинського конфлікту – це на 10% більше, ніж у 2018 році, і на 20% більше, ніж у 2008 році.

Цей результат демонструє те, що ліберальні демократи менш симпатизують Ізраїлю, ніж в минулі роки, хоча більшість американців, як і раніше говорять, що вони підтримують Ізраїль і його союз із США.

Така позиція демократів щодо Ізраїлю пояснюється тим, що республіканець Трамп симпатизував й підігрував цій державі. Водночас демократи обрали інший шлях.

Видання зазначає, що Трамп дав прем’єр-міністру Ізраїлю Біньяміну Нетаньяху майже все, що він хотів, включаючи визнання суверенітету Ізраїлю над спірною територією, такою як Голанські висоти, переміщення посольства США в Єрусалим і “мирний план”, який виконав майже всі його побажання. Тим часом Трамп закрив палестинський політичний офіс у Вашингтоні, припинив надання допомоги Західному берегу та Газі й фактично розірвав зв’язки з високопоставленими палестинськими чиновниками.

“Дональд Трамп політизував підтримку Ізраїлю з боку США”, – заявила Халі Сойфер, генеральний директор Єврейської демократичної ради Америки й колишній радник з національної безпеки тодішнього сенатора.

Демократи в Конгресі демонструють більшу готовність критикувати Ізраїль.

Наприклад, сенатор Кріс Кунс (демократ), близький соратник Байдена, видає себе за одного з найпалкіших прихильників Ізраїлю в Конгресі. У соціальних мережах сенатор засудив ракетні обстріли ХАМАСу, але також закликав Ізраїль відмовитися від спроб виселення палестинців в Східному Єрусалимі та інших провокацій.

Член палати представників Джеррі Надлер (демократ від штату Нью-Йорк), єврейський депутат і голова судового комітету палати представників, на минулому тижні також виступив із критикою агресії з боку ізраїльської влади, яка допомогла спровокувати нинішній конфлікт. 

“Я як і раніше глибоко стурбований насильством в Єрусалимі, включаючи насильство з боку ізраїльської поліції, і я закликаю всі сторони проявляти стриманість”, – заявив Недлер.

Сенатор Кріс Мерфі, голова комісії комітету з міжнародних відносин на Близькому Сході, сказав:

“Для членів Конгресу важливо визнати, що за останні кілька років і палестинці, і ізраїльтяни зробили ряд кроків, щоб зробити майбутнє двох держав менш імовірним і створити культуру образ”.

Він проти того, щоб надавати великого значення скрутному становищу палестинців або знаходити способи покарати Ізраїль. На думку Мерфі, мета полягає в тому, щоб домогтися деескалації. 

“Ми просто зараз знаходимося посеред кошмару. Люди вмирають. Після того, як криза закінчиться, має сенс провести широке політичне обговорення позиції США щодо Ізраїлю”, – заявив він.

Але адміністрація, схоже, що взагалі не хоче цього обговорення.

Жодного слова про палестинців

Адміністрація Байдена відкидає звинувачення в тому, що вона підтримує тільки сторону Ізраїлю.

У вівторок прессекретар Білого дому Джен Псакі заявила, що офіційні особи США “відверто говорили з ізраїльськими офіційними особами про те, як виселення палестинських сімей, які роками, а іноді й десятиліттями жили у своїх будинках, і знесення цих будинків суперечить нашим загальним інтересам в досягненні рішення конфлікту”.

На наступний день вона повідомила журналістам, що офіційні особи США провели 25 дзвінків і зустрічей на високому рівні з лідерами Ізраїлю та Палестини, а також з іншими регіональними урядами, зацікавленими в конфлікті. 

“Таким чином, наша участь в цьому відбувається у приватному порядку дипломатичними каналами, і наша мета тут – деескалація, оскільки ми прагнемо захистити людей в регіоні”, – сказала Псакі.

Експерти кажуть, що було б краще, якби Байден публічно підтримав палестинців. Як мінімум, вони хотіли б, щоб Байден хоч якось захистив народ.

На цей момент Байден ще не призначив спеціального посланця у мирному процесі або посла в Ізраїлі, хоча представник Держдепартаменту запланував візит в регіон, щоб поговорити з представниками країни. Псакі заявила в середу, що президент призначить когось на посаду посла в “найближчі тижні”.

Тим часом Байден практично не змінив політику Трампа щодо палестинців, за винятком відновлення допомоги біженцям. 

“В адміністрації немає відчуття терміновості. Помічники Конгресу й активісти, які недавно розмовляли з представниками Білого дому, сказали, що позиція команди Байдена така, що “зараз багато всього відбувається”, – пише видання.

Наразі Байден зайнятий боротьбою з пандемією й навіть заявив про намір захистити світ, а не тільки США. При цьому конфлікт Ізраїлю з палестинцями може нашкодити його репутації серед республіканців.

Важливо й те, що дипломати Байдена ведуть переговори про приєднання США до ядерної угоді з Іраном. Якщо Білий дім засудить дії Єрусалиму, Ізраїль може нашкодити ядерним переговорам. 

Деякі експерти схильні вважати, що більш традиційний погляд Байдена на американо-ізраїльські відносини говорить про те, що президент просто хоче триматися якомога далі від бойового конфлікту.

Але це викликає занепокоєння. На думку більшості, чітка заява Байдена про засудження атак ХАМАСу та відзначення руйнівних дій Ізраїлю може спонукати Єрусалим до деескалації кризи.

“Його мовчання на цьому фронті має наслідки”, – додає видання.

Що відомо про ескалацію конфлікту на Близькому Сході?

Останніми днями спостерігається ескалація конфлікту між Ізраїлем та палестинцями.

Приводом до нового спалаху конфлікту став Єрусалим. Це місто є священним як для юдеїв, так і для мусульман.

Зіткнення між ізраїльською поліцією і палестинцями в місті почалися минулого тижня через спробу влади Ізраїлю виселити кілька палестинських сімей із району Шейх-Джарра в Східному Єрусалимі. Ще однією причиною було рішення міської влади не допустити мусульман на Храмову гору в День Єрусалима (відзначався 9 – 10 травня).

Палестинці спробували закидати поліціянтів камінням. У відповідь ті застосували гумові кулі, сльозогінний газ й шумові гранати. У результаті постраждали сотні людей.

10 травня Рада Безпеки ООН скликала екстрене засідання з приводу ескалації в Єрусалимі на тлі сутичок на Храмовій горі.

Незабаром після цих подій почалися обстріли з палестинської території, а ізраїльські військові завдали ударів у відповідь.

Ізраїль, зокрема, завдав авіаударів по деяким цілям в секторі Газа (це територія на березі Середземного моря, яка де-юре є частиною Палестини).

У ніч на вівторок, 11 травня, ізраїльські та палестинські військові вели перестрілку після зіткнень в Єрусалимі 10 травня.

Ракетні обстріли продовжилися і в наступні дні. Представники палестинського ісламістського руху ХАМАС здійснюють обстріли по території Ізраїлю, а ізраїльські ВПС обстрілюють об’єкти у секторі Газа.

З обох сторін було запущено сотні ракет: Ізраїль для їх перехоплення застосовує систему ППО “Залізний купол”.

Повідомляється про жертви з обох сторін. Зокрема, в ніч на 12 травня в результаті ракетного обстрілу Тель-Авіва одна людина загинула, десятки були поранені. Ракети були випущені з сектора Газа.

Є інформація про десятки загиблих і на палестинській території.