Як вберегти домашнього улюбленця? Про це #Букви поспілкувалися із ветеринаром вінницької клініки “Леопольд” Іваном Левінським.

Чим небезпечні іксодові кліщі для тварин?

Основне захворювання, яке розносять кліщі, – це піроплазмоз (або бабезіоз). Це паразитарне найпростіше бабезія, яке руйнує еритроцити крові тварини. Якщо вчасно не надати допомогу, тварина помирає. Через 4-5 днів настають незворотні процеси – кількість червоних кров’яних тіл різко падає, розвивається важка форма анемії, у сечі тварини можуть фіксуватися зруйновані еритроцити.

Чи однаково збудники, які переносять кліщі, впливають на організми собак і котів?

За словами ветеринара, собаки хворіють піроплазмозом, коти – ні. “Є певні хвороби, якими собаки хворіють, а коти – ні, і навпаки. Наприклад, собака хворіє чумкою, коти не хворіють. У котів є так звана псевдочума, або панлейкопенія. У птахів теж є своя псевдочума – хвороба Ньюкасла. Бабезіозом хворіють коні, велика рогата худоба, дрібна рогата худоба”, – зазначає ветеринар.

Як швидко бабезія може потрапити до організму?

Тут варто розуміти, що збудник живе у слинних залозах кліща. Тому, якщо кліщ довго перебував на тварині, відповідно, більше збудника потрапило в організм. Сама хвороба може розвиватися від трьох днів до трьох тижнів.

“Є ще така хвороба, як ерліхіоз, збудником якої є бактерія роду Ehrlichia, що передається через укус кліщів. Це досить підступна бактерія, адже симптоми хвороби можна побачити через два-три місяці. Що ця бактерія робить? Вона руйнує мієлін нервових волокон. Буває так, що кліща витягли, тварина почуває себе нормально, а через 2-3 місяці починаються незрозумілі симптоми: скавучання, втрата апетиту. У такому випадку треба робити клінічний аналіз крові.

Чому ерліхіоз – більш підступна хвороба? Наприклад, піроплазмоз майже одразу себе проявляє, і ветеринари навіть без лабораторного дослідження можуть почати лікування. З ерліхіозом складніше, адже тривалий період не розвивається клініка, втрачається багато часу, і тварина помирає”.

Як щодо котів?

Коти не хворіють цими захворюваннями, тому здебільшого для них укус кліща – це просто укус комахи. Проте укус кліща може викликати алергічну реакцію – місце свербить, кіт його розчісує, і паралельно можна занести вже кокову інфекцію (стафілокок, стрептокок та ін.). На місці розчісування утворюється запалення і розвиваються гнійні процеси.

Де живуть кліщі?

Кліщі можуть сидіти будь-де, куди їх занесе вітер. “Кліщики дуже маленькі та легенькі, коли народжуються. Тому вітер може їх підняти та занести на кущі, дерева, високу суху траву. Тобто кліщ може сидіти і в траві, і впасти з дерева”, – пояснює пан Левінський.

Порівняння розмірів голодного кліща і такого, що вже напився крові.

Профілактика укусів кліщів. Що обрати для захисту тварини?

Спреї. Варто звертати увагу на склад – основну діючу речовину. Крім того, кліщі можуть виробляти стійкість до деяких речовин спрею. Спреї не дають 100% захисту.

Краплі та нашийники. Діючі речовини всмоктуються у шкіру і розносяться по епідермісу тварини. Такий вид захисту теж не є стовідсотковим, адже кліщ не гине миттєво і може встигнути вкусити та передати збудник хвороби. А ще нашийники можуть у деяких тварин викликати алергічну реакцію.

Пероральні препарати. “На сьогоднішній день є три дієві препарати, які можуть захистити. Це – “Сімпаріка” (Simparica), “Бравекто” (Bravecto) і “Некстгард” (NextGard). (Ціни на препарати починаються від 500-600 грн, – ред.)”, – зазначає ветеринар Іван Левінський.

За його словами, перевага цих препаратів ось у чому:

  • на діючі речовини кліщ не може виробити стійкість;
  • у плазмі крові протягом певного проміжку часу зберігається максимальна кількість захисної речовини.

“Наприклад, діюча речовина препарату “Сімпаріка” концентрується в епідермісі, і тому одразу вбиває кліща, який намагається прокусити шкіру тварини. Крім того, діюча речовина має певний специфічний запах, який відлякує кліщів, і вони просто не сідають на собаку”, – пояснює ветеринар.

Він застерігає від міфів щодо того, що пігулки начебто погано впливають на печінку чи шлунок тварини.

“Якщо врахувати усі “за” та “проти”, то, звичайно, пігулки є більш безпечними. Варто пам’ятати, що при піроплазмозі йде руйнування крові, а це негативно впливає абсолютно на весь організм: на печінку, шлунково-кишковий тракт, селезінку і так далі.

Хвору тварину доведеться лікувати ін’єкціями. Наприклад, препарат “Імідокарб” – більш токсичний, ніж та сама “Сімпаріка”.

Якщо говорити про цінову політику, то ціна лікування початкової стадії піроплазмозу та ціна пігулки майже однакові. Лікування більш важкої форми хвороби обійдеться ще дорожче. Врахуйте ще витрачений час, кілька днів поїздок до ветлікарні. Тоді навіщо свідомо наражати на небезпеку тварину?”

Втім, за словами ветеринара, з кожним роком зростає кількість людей, що дослухаються до порад і профілактично захищають свої домашніх улюбленців.

Як вигулювати собак?

Іван Левінський рекомендує вигулювати собак не більше ніж пів години. Одразу після прогулянки вдома ретельно перевірити хутро тварини, вичесати густим гребінцем.