Про це повідомляє DW.
Очільник російського міністерства вважає, якщо “колишні партнери раптом зацікавляться тим, щоб якось відновити спільну роботу з європейської безпеки, то відновлення не вийде, тому що відновлення означає повернутися до чогось, що було раніше”.
За його твердженням, РФ готова вислухати пропозиції Заходу, “коли і Захід зрозуміє, що все-таки сусідствувати краще на основі якихось взаємоузгоджених основ”. Зазначивши, що це мають бути принципово нові засади”. Втім, Лавров “не знає”, чи з’явиться можливість для такої взаємодії в найближчій перспективі.
У листопаді влада Польщі, яка у 2022 році головує в ОБСЄ, через санкції за повномасштабне вторгнення РФ в Україну не видала російській делегації візи для участі у 29-му засіданні заходу, пояснивши це бажанням “максимально ізолювати Росію”.
“Це зустріч Організації з безпеки та співробітництва в Європі, тобто країн, для яких важливо, щоб у Європі було безпечно, а Росія цьому протидіє. Вона має інтереси, які абсолютно суперечать всій організації”, – акцентував тоді заступник міністра закордонних справ Польщі Павло Яблонський.
У Кремлі у відповідь на це рішення заявили, що воно “навряд чи може завдати дискомфорту”, назвавши його “великим головним болем для ОБСЄ як для організації”.
Своєю чергою, глава МЗС України Дмитро Кулеба у перший день саміту знову закликав ОБСЄ виключити РФ з організації.
“Щодо Росії перепробувано все: догодити, умилостивити, бути люб’язним, бути нейтральним, захопити, не називати речі своїми іменами. Підсумок: краще б ОБСЄ продовжувала свою діяльність без Росії”, – зазначив він.
Наприкінці листопада парламент Європейського Союзу ухвалив резолюцію про визнання РФ державою-спонсоркою тероризму. У такий спосіб євродепутати мають намір підготувати ґрунт, щоб притягнути президента РФ Володимира Путіна та російську владу до відповідальності перед міжнародним трибуналом, пояснили в Європарламенті.
Парламентська асамблея НАТО також ухвалила резолюцію про визнання РФ державою-терористкою, в якій уряди та парламенти країн-членів альянсу закликають “чітко заявити, що російська держава є терористичною”. У документі заявляється необхідність створити спеціальний Міжнародний трибунал щодо російської агресії.
У жовтні Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) також одностайно схвалила резолюцію, в якій російський режим визнається “терористичним”. На рівні окремих країн РФ державою-терористкою визнали парламенти Литви, Латвії, Чехії та Естонії.
- Лідери Німеччини та Норвегії заявили, що планують спільно просити Північноатлантичний Альянс координувати захист підводної інфраструктури Європи у світлі ймовірних атак на мережу газопроводу “Північний потік”.
- У тимчасово окупованому Криму російські військові перетворили Джанкой на найбільшу військову базу. Окупанти розмістили там близько 750 одиниць озброєння та техніки.
- Невдачі Росії у війні проти меншого сусіда – України – продемонстрували слабкість президента РФ Володимира Путіна перед іншими пострадянськими країнами, зокрема країнами Центральної Азії, які Москва довгий час розглядала як частину своєї законної сфери впливу.