Про це повідомила пресслужба словника.

Вперше слово “газлайтинг” було використано в середині 20 століття. Його використовували як свого роду обман, подібний до того, що показано у фільмі.

“У цю епоху дезінформації — ”фейкових” новин, теорій змови, тролів у Твітері та deepfake — “газлайтинг” став словом для нашого часу”, — йдеться у повідомленні.

У словнику визначають слово як психологічне маніпулювання особою, зазвичай, протягом тривалого періоду часу. Маніпулятор змушує жертву сумніватися в достовірності власних думок, сприйнятті реалій чи спогадів. Представники словника зазначили, що останніми роками значення цього терміну стосується чогось простішого та ширшого: “дія грубого введення когось в оману, особливо для особистої вигоди”.

За умови такого вживання слова термін підходить до сучасних форм обману та маніпуляції, таких як “фейкові” новини, deepfake і штучний інтелект.

Що таке газлайтинг і як він проявляється у поведінці людини

Газлайтинг є формою психологічного насилля, де маніпулятор (газлайтер) змушує жертву сумніватися у своїй адекватності. Газлайтер ставить під сумніви спогади, події, а також знецінює успіхи, здобутки, емоції тощо. У такий спосіб він поступово викривляє реальність, аби у результаті отримати контроль над діями та навіть думками своєї жертви.

Газлайтери як люди-домінатори характеризуються тим, що заперечують факт певної події. Наприклад, “цього не було, ти щось плутаєш”, “не ускладнюй”, “це звичайний жарт”, “я не розумію, що такого зробив”, “тобі здається” тощо. Маніпулятор намагається підкреслити неадекватність жертви та вигадує для неї образливі прізвиська, допікає словами, неприємно жартує: “Ти як вмираючий лебідь”, “Ти заслужила “Оскара” за свою виставу” тощо.

Маніпулятори знецінюють почуття жертви та соромлять за них. Свою поведінку вони прикривають турботою, а також просять підтвердити інформацію з адекватними свідками. Наприклад, людину образили, а газлайтер починає казати “хіба я сказав щось образливе?” тощо.

Крім того, для їх поведінки характерно перекладати відповідальність на жертву: “Я б тебе не вдарив, якби ти мене не спровокувала”. Також жертву звинувачують та повчають в агресивній формі.

У результаті газлайтер ізолює від зовнішнього світу – від друзів, рідних, колег. Зокрема, забороняє користуватися телефоном, читати книжки, слухати улюблену музику, спілкуватися з друзями тощо. У результаті жертва починає шукати проблему у собі, а не в агресорі, що може призвести до залежності від агресора, проблем з самооцінкою, емоційної невизначеності, психічних проблем, депресії, суїцидальних думок тощо.