Відповідний виступ опублікований на сайті “Європейської Солідарності”.

Ніна Южаніна стверджує, що так званий ресурсний закон 5600 погіршить інвестиційний клімат України. Також вона зауважила, що влада фактично влаштовує безвиїзд для директорів підприємств, якщо підприємство має заборгованість перед бюджетом, а перевірок бізнесу тепер стане значно більше.

Щобільше, неврахування збитків підприємств при формуванні податкових зобов’язань перед бюджетом унеможливить будь-яку діяльність для багатьох українських виробників.

“У бюджеті на 2022 рік передбачено збільшення надходжень по податку на прибуток в результаті цієї норми – 21 мільярд гривень. Ці кошти ви хочете взяти зі збитків великих підприємств, які точно є головними інвесторами в країні та працюють, тому що мають якусь можливість і фінансову стійкість. Цю фінансову стійкість в них забирають”, – сказала Южаніна.

Нардепка також застерегла, що катастрофічне підвищення ринкових цін на газ значно знизило прибутковість українських виробників, але держава їх не захистила. І це стане причиною посилення неконкурентоздатності порівняно виробниками сусідніх країн.

Також посилюватиметься тенденція перереєстрації вітчизняних підприємств у інших країнах. Зокрема, у Польщі деякі наші великі супермаркети вже перереєструвалися як платники податку.

Влада не дає можливості залишатися працювати в Україні. Не дає можливості новим підприємствам приходити.

“Закон 5600 мав би перетворитися в нову систему для того, щоб дати можливості працювати легально і цим наповнювати бюджет, розширювати базове оподаткування. Це мала бути наша мета, а не збільшення податків задля отримання додаткових грошей”, – заявила Ніна Южаніна.

Законопроєкт 5600: про що він?

Законопроєктом 5600 передбачається збільшення ставок податків, акцизів для бізнесу та громадян.

Серед іншого документом пропонується:

• надати право контрольним  органам стягувати податковий борг, який виник у результаті несплати грошового зобов’язання у податковій декларації, без звернення до суду;

• встановити забезпечення податковою заставою донарахованих за результатами контрольно-перевірної роботи сум грошових зобов’язань на час адміністративного або судового оскарження (тобто вимога про заставу діятиме навіть у разі оскарження платником податків суперечливих рішень податкових органів у судах та винесення судових рішень);

• встановити тимчасове обмеження (за рішенням суду) права виїзду керівника компанії за кордон до повного погашення податкового боргу тощо;

• податкові органи отримають право надсилати запити на інформацію навіть за наявності підозри щодо порушення податкового законодавства (а не за умови виявлення фактів, які свідчать про порушення).