Erste Foundation спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України запланували серію аналітичних лабораторій на теми: культурна спадщина, креативні індустрії, європейська інтеграція, інформаційна політика, цифрова трансформація культури тощо.

Акцентом першого заходу стала політика у сфері культурної спадщини. Збереження культурної спадщини стосується безпосередньо кожного українця і є одним з головних елементів  формування української національної ідентичності, невід’ємною складовою всесвітнього культурного доробку людства і обов’язком держави та громадськості, відповідальністю перед прийдешніми поколіннями, саме тому першочергово необхідно розглянути можливість проведення системного законодавчого посилення саме цієї сфери.

Яна Барінова, ініціаторка проєкту, проджект менеджерка ERSTE Foundation та екс-директорка Департаменту культури КМДА: «Culture Policy Labs – це аналітична платформа для пошуку найкращих практик, обговорення того, що можна застосувати в Україні, що потрібно зробити, а також для визначення пріоритетів цих завдань. Наша мета — охопити всі культурні сектори за допомогою наших лабораторій. Зараз ми щоденно бачимо знищення України. І фізична, і матеріальна спадщина України зараз під загрозою. Тому ми обрали «Збереження культурної спадщини України» як тему першої Лабораторії культурної політики». 

Борис Марте, генеральний директор ERSTE Foundation, розпочав першу Лабораторію культурної політики виступом: «Ми всі знаємо, те що відбувається в Україні, є злочинами проти людяності та проти ідентичності. Ми відчуваємо солідарність з кожним українцем, оскільки йдеться про цінності, демократію та свободу. Ми сподіваємося на якнайшвидшу відбудову України, як члена Європейського Союзу, і ми всі маємо над цим працювати». 

Катерина Чуєва, заступник Міністра культури та інформаційної політики України поділилася викликами, які зараз постають в українській культурній сфері: «За час війни пошкоджено або знищено до 1000 об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури. «Winterization» закладів культури та подальший захист культурної спадщини через енергетичні проблеми, з якими стикається Україна через націлювання Росії на інфраструктуру. Відтік професіоналів та кваліфікованих кадрів теж є болючим фактом, оскільки багато людей були змушені тікати від війни. Часткова втрата аудиторії та доходу. Оцифрування сектору культурної спадщини є очевидним пріоритетом. Лінгвоцид, як форма агресії проти нашої культури та медіаізоляція на окупованих територіях, тобто 100% витіснення з українського інформаційно-культурного простору є для України жахливими діями». 

Слава Балбек, генеральний директор Balbekbureau поділився баченням, як іноземні культурні політики можуть сприяти змінам. За його словами,  вони можуть: ініціювати професійні дискусії з питань відновлення спадщини; ділитися досвідом та консультувати місцевих спеціалістів; надавати технічну підтримку та обладнання для полегшення процес реставрації; запропонувати українцям можливості навчання та дослідження; залучати кошти на ініціативи збереження та реставрації культурної спадщини. 

Карін Циммер з Міністерства мистецтв, культури, державної служби та спорту Австрії вважає: «Українська культурна спадщина має велике значення і її потрібно берегти. В Австрії ми створили Office.ukraine, як шелтер для українських художників. Ці офіси розташовані в кількох австрійських містах і зараз опікуються понад 600 людьми. Мета, окрім допомоги тим, хто її потребує, полягає в тому, щоб пов’язати митців з австрійською культурною сценою на довгостроковій основі».

Олександр Шевченко, засновник ініціативи Restart.ukraine: «Визначення культурної спадщини в умовах війни може виходити за рамки класичних визначень і включати нові категорії, такі як: пам’ять/соціальне оздоровлення/ інформаційна спадщина/нові предмети та артефакти». 

Х’югго Мінгареллі, колишній посол Європейського Союзу в Україні: «Культура сприяє розвитку національної ідентичності. Агресія Росії спрямована на викорінення національної ідентичності України. Це означає, що культурна політика в Україні має відігравати ключову роль у цій гібридній війні та стане основою процесу відновлення, а збереження та відновлення культурної спадщини має бути важливою частиною плану реконструкції». 

Головними акцентами при актуалізації пріоритетів законодавства у сфері культурної спадщини, з урахуванням практичних форм взаємодії з європейськими партнерами в умовах війни, є: захист, збереження,  відновлення та повернення культурної спадщини. 

При такому рішенні головними завданнями є: 1) сучасний правотворчий підхід; 2) синхронізація із законодавством ЄС; 3) галузеве законодавче перезавантаження під час та після завершення агресії Російської Федерації; 4) заснування спільних партнерських просвітницьких програм, спрямованих на методологічне посилення локальних ініціатив, де культурна спадщина є активом громад та довгостроковою інвестицією у розвиток.

Протягом наступних двох тижнів будуть опрацьовані матеріали обговорення, що стануть основою резолюції із узагальненнями практичної діяльності студій та напрацювання методичних рекомендацій щодо законодавчих змін в українському правовому полі Євроінтеграційного спрямування.

Нагадаємо, що учасниками першої Culture Policy labs стали: Вероніка Селега, Гнат Забродський, Катерина Ковальчук, Катерина Тейлор, Катерина Чуєва, Мар’яна Томин, Марія Орлик, Олександр Шевченко, Олена Забродська. Ольга Гончар, Ольга Сагайдак, Слава Балбек, Тарас Черніков, Aleksandra Cwik-Monaty, Boris Marte, Gorana Barisic – Bacelic, Harald Binder, Maciej Hofman, Martin Fritz, Mingarelli Huges, Natali Gnoinska, Natalia Gnoińska, Philip Kern, Szőke Tímea, Yana Barinova. 

Проєкт реалізовується за ініціативи ERSTE Foundation спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України. За підтримки KEA European Affairs та за юридичної підтримки міжнародної фірми CMS.