Рада ухвалила закони щодо реструктуризації валютних кредитів

Верховна Рада у другому читанні та в цілому ухвалила законопроєкти щодо реструктуризації валютних кредитів.

Вторник, 13 апреля 2021, 20:40

Про це повідомляє кореспондент #Букв.

Депутати 273 голоси віддали за ухвалення в цілому законопроєкту №4475, який вносить доповнення до Закону “Про споживче кредитування”, зокрема в частині проведення реструктуризації боргів за кредитами в іноземній валюті, перерахування усіх грошових зобов’язань у гривневий еквівалент та списання штрафу за цими кредитними угодами.

Що передбачає документ

Законопроєктом передбачається запровадження загального механізму реструктуризації споживчих валютних кредитів фізичних осіб шляхом конвертації їх у гривню.

Реструктуризація здійснюється на підставі заяви позичальника, що подається кредитору.

Пропонується конвертація у гривню валютних зобов’язань “за середнім курсом”. Йдеться про середній курс між тим, який був на момент отримання  кредиту, та тим, який буде на момент реструктуризації.

Пропонується списувати борги з недотримки (штрафи та пені). Раніше сплачений штраф зараховуватиметься на погашення тіла кредиту та відсотків.

Реструктуризація зобов’язань здійснюється протягом 60 днів з дня надходження письмової заяви позичальника.

За яких умов відбуватиметься  реструктуризація

Згідно з пропозиціями профільного фінансового комітету ВР, для реструктуризації споживчі кредити в іноземній валюті мають відповідати таким умовам:

• Забезпеченням за таким кредитом є майно, що віднесене до об’єктів житлового фонду, яке є єдиним житлом позичальника, або об’єкт незавершеного житлового будівництва (якщо такий об’єкт став або мав стати єдиним житлом позичальника).

• Таке нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного житлового будівництва (за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого житла, або воно було придбане повністю чи частково за кредитні кошти).

• Загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

• Наявне не погашене грошове зобов’язання перед кредитодавцем (в тому числі перед новим кредитором, до якого перейшли права кредитодавця, крім випадку переходу усіх прав кредитодавця до поручителя/заставодавця у зв’язку з виконанням ним зобов’язань позичальника).

• Станом на 1 січня 2014 року була відсутня прострочена заборгованість (крім простроченої заборгованості зі сплати штрафу та інших платежів, що були нараховані у зв’язку з виникненням прострочених платежів), або така прострочена заборгованість, яка виникла до 1 січня 2014 року, була погашена до дня реструктуризації.

Також в цілому за законопроєкт №4398 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб” проголосували 272 народні депутати.

Основною метою ухвалення документа є підтримка громадян України, які мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті (валютними кредитами).

Депутати ухвалили в цілому і законопроєкт №4399 щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб. Він, серед іншого, пропонує звільнення від сплати ПДФО зі прощеного боргу.

  • 16 вересня Верховна Рада України повторно ухвалила закон про продовження мораторію на стягнення майна громадян, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті. Закон був прийнятий з пропозиціями президента Володимира Зеленського. Спочатку мораторій планувалося продовжити до 1 січня 2022 року, однак за пропозицією глави держави термін був скорочений до пів року.
  • Згодом закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Теги: валютний кредит, валютний кредит, Верховная Рада, кредит, реструктуризация

Межа у Telegram

Подписаться