Про це повідомляє пресслужба Національного музею історії України у Facebook.

Фото з архіву

Спочатку чоловік закінчив Греко-католицьку духовну семінарію у Львові, а згодом вивчав теологію і філософію у Львівському університеті.

За своє життя Микола Леонтійович підтримував ідеї Маркіяна Шашкевича та товариства “Руська Трійця”, а також засуджував ідею відмови від кирилиці на користь латиниці та гіпотезу про те, що українська мова нібито є діалектом польської.

Завдяки діяльності Устияновича відбулося скликання просвітницького з’їзду Собору руських учених у 1848 році. Зібравши українських інтелектуалів, вдалося обговорити питання пов’язані із заснуванням шкіл, виданням підручників, дослідженням історії краю. Адже, діяч виступав за формування літературної мови та єдність українських земель.

Пізніше чоловік був послом крайового сейму, а з часом долучився до заснування товариства “Просвіта”.

Окрім релігійної та громадської діяльності займався написанням оповідань та віршів. Його творчість відносять до романтизму, а у своїх творах він використовував фольклорні та історичні сюжети.

Його поезія “Пісня хлібороба”, надрукована у Києві в 1876 році в альманасі “Чайка”, що нині є частиною музейного зібрання Національного музею історії України.

В останні десятиліття свого життя Микола Устиянович перейшов на москвофільські позиції та полишив поетичну творчість, ставши прихильником вживання “язичія” та помер у 1885 році.

Собор руських учених — просвітницький з’їзд у Галичині, який відбувся у Львові з 19 по 26 жовтня 1848 року.

Маркіян Семенович Шашкевич — український письменник, духовний просвітник та натхненник національного руху Галичини.

Товариство “Руська трійця” — галицьке літературне угруповання, що очолював Маркіян Шашкевич.

Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка — громадська організація культурно-освітянського спрямування. Раніше Товариство “Просвіта”.