Про це інформує Deutsche Welle.

Він наголосив, що це – спільна мета, і вона не змінилась. За словами міністра, це чіткий сигнал усім членам НАТО, включаючи Туреччину та Угорщину.

Заява Гаавісто прозвучала у відповідь на запитання про повідомлення, опубліковане 6 лютого фінською газетою Iltalehti. У ньому вказувалося, що Фінляндія готова вступити до НАТО без Швеції, якщо, як очікується навесні, Угорщина та Туреччина ратифікують лише фінську заявку на вступ.

На тлі агресивної війни Росії проти України Фінляндія та Швеція подали спільну заявку на членство в НАТО у травні 2022 року. З того часу політичне керівництво двох країн ЄС неодноразово наголошувало на своєму бажанні вступити до альянсу разом. Минулого тижня це бажання на зустрічі у Стокгольмі підтвердили глави урядів Фінляндії та Швеції – Санна Марін та Ульф Крістерссон.

Для вступу до НАТО заявку претендента мають ратифікувати усі 30 членів альянсу. 28 країн уже підтримали бажання країн,  не зробили цього лише Угорщина та Туреччина. Протидія з боку Будапешта не очікується, тоді як Анкара неодноразово заявляла, що блокуватиме вступ Швеції. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган звинувачує Стокгольм у підтримці терористичних організацій, таких як Курдська робітнича партія.

Зокрема 29 січня президент Туреччини Таїп Ердоган заявив, що Анкара може погодитися на вступ Фінляндії до НАТО раніше за Швецію, на тлі зростаючої напруженості зі Стокгольмом.

Зауважимо, Туреччина відклала головну зустріч зі Швецією та Фінляндією, яка мала на меті залагодити розбіжності щодо їхніх пропозицій приєднатися до Організації Північноатлантичного договору, що посилило протистояння відносно розширення альянсу у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Чому НАТО потребує вступу Швеції та Фінляндії

Обидві країни мають відносно сильні війська. Фінляндія може мобілізувати 285 000 особового складу та 650 танків. Швеція має сильні військово-повітряні сили та підводний флот, адаптований до умов Балтійського моря. Стратегічно дві країни “затикають дірку” на лінії фронту НАТО проти Росії, водночас дозволяючи альянсу спрямувати свою силу на Балтійський регіон, пояснюють у Reuters.

Західні офіційні особи кажуть, що швидкий вступ Швеції та Фінляндії не лише розширить можливості та охоплення НАТО, але й може вплинути на більш нагальні проблеми, як-от надання танків Україні.

За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, у Фінляндії в експлуатації або на зберіганні знаходиться близько 200 танків Leopard 2 німецького виробництва. Західні посадовці вважають, що до вступу Фінляндії в НАТО вона навряд чи дозволить перекинути танки в Україну, оскільки має захищати 830-мильний кордон з Росією.

Зауважимо, нещодавно міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто не виключив, що заявку країни на членство в НАТО буде розглянуто не разом зі Швецією. Утім, стверджувати, що так відбудеться, ще зарано.

Раніше Ердоган заявив, що Швеція та Фінляндія повинні депортувати або екстрадувати до Туреччини до 130 “терористів”, перш ніж турецький парламент схвалить їхні заявки на вступ до НАТО.

8 січня прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що впевнений, що Туреччина схвалить заявку країни на вступ до військового альянсу НАТО. Проте Швеція не може  виконати всі умови, які Анкара поставила умовою її підтримки.

5 грудня 2022 року уряд Фінляндії офіційно запропонував парламенту схвалити вступ країни до НАТО. Міністр закордонних справ країни Пекка Хаавісто заявив, що країна “просунулась у процесі вступу до альянсу ще на один крок”.

Тоді як у Швеції ухвалили поправки до конституції, щоб прийняти більш жорсткі антитерористичні закони. Такий крок був ключовою вимогою Туреччини стосовно схвалення заявки Стокгольма на членство в НАТО.