Трансляція пресконференції розміщена на Youtube-каналі UA SOUTH.

“Кільце навколо Азовсталі стиснулося. Далі тягнути нема куди”, – наголосила дружина одного із захисників, Наталя Зарицька.

Вона додала, що вони, матері й дружини захисників Маріуполя покладають останні надії на те, що, об’єднавши зусилля, Реджеп Тайїп Ердоган і Сі Цзіньпін зможуть врятувати людей, фактично ув’язнених в “Азовсталі”.

Дружина захисника розповіла, що на заводі усі знаходяться “у пеклі” – по них постійно наносять удари, вони без ніг, рук, поранені, знесилені, без їжі та ліків. “Їх треба було рятувати вчора!”, – сказала, душачись слізьми, вона. Наталя також наголосила, що такий вчинок буде вартий Нобелівської премії миру.

Мати одного із захисників, бійця полку “Азов”, Наталя Кравцова, розповіла, що усі 8 років її син захищав Україну. Вона сказала, що не дивиться роликів з “Азовсталі”, оскільки боїться побачити свого єдиного сина.

“Всі ці жахи, які ви бачили – це мала частка того, що там відбувається зараз”, – сказала мати військового. Вона додала, що росіяни постійно обстрілюють “Азовсталь” з усієї можливої зброї, скидають на завод “протибункерні” бомби вагою у 500 кг, через що постійно з’являються нові завали, під якими гинуть військові. Захисники розкопують ці завали та дістають звідти загиблих побратимів. Пораненим без анестезії відрізають руки та ноги, які в нормальних умовах спокійно можна було б врятувати.

“Усі ці 80 днів я помираю кожен день”, – сказала мати захисника і заплакала. “Для мене усі захисники “Азовсталі”, усі військові, які там є підрозділи, хлопці, дівчата, які там – вони усі мої діти”.

“І правильно переді мною сказали: ці кроки заслуговують премії миру  Тому що ця премія — за життя. Ми просимо Вас.. просимо про життя!”, – сказала мати Наталія і вже остаточно не змогла стримати сліз. 

Інші жінки також просили у президента Туреччини сприяти негайній екстракції українських військових, адже через кілька днів матері вже можуть лишитися без синів чи дочок, а дружини – стати вдовами.