Про це йдеться у матеріалі CNN.

Цього тижня Кремль, ймовірно, оголосить, що псевдореферендуми на чотирьох тимчасово окупованих територіях України дали мандат на їх швидку асиміляцію.

Референдуми є незаконними згідно з міжнародним правом, і Україна, Сполучені Штати та решта країн, які є членами НАТО, вже дали зрозуміти, що цей крок не матиме юридичної сили та призведе до посилення санкцій.

Проте це все одно станеться, і Росія, ймовірно, скористається моментом, щоб посилити головну загрозу, про яку відкрито заявив міністр закордонних справ Сергій Лавров на вихідних: “Москва залишає за собою право “повністю захищати” території, які формально стали територією РФ”.

Зокрема існує ядерна загроза РФ. Путін представив свою войовничу риторику – попередивши минулого тижня, що Росія “використає всі наявні системи зброї”, якщо це буде необхідно – як відповідь на нібито ядерні загрози НАТО, яких не існує.

Проте офіційні особи РФ хочуть, щоб застосування ядерної зброї вважалося реальною можливістю, або, як сказав Путін, “не блефом”. Це призвело до змін у повідомленнях Вашингтона.

Протягом кількох місяців західні офіційні особи відкидали будь-які припущення про можливість розгляду ядерного конфлікту. Натомість тепер президент США Джо Байден і посадові особи його кабінету змушені публічно посилати повідомлення про стримування та готовність заспокоїти своїх союзників і майже всі інші країни.

“Насправді незручно жити в час, коли уряд США відчуває, що має публічно попередити Росію під час війни, яку вона несподівано для себе програє своєму сусіду, що використання ядерної зброї – це погана ідея. Принципи взаємного гарантованого знищення, які принесли темний спокій холодній війні, здається, втратили свою силу. Ми стикаємося з Росією, яка хоче створити образ божевільної, готової втратити все, якщо вона зіткнеться з програшем у війні проти України”, – йдеться в аналізі від CNN.

Також зазначається, що часткова мобілізація російських цивільних виявилася настільки ж катастрофічною, як і очікував будь-хто, хто спостерігав за призовом у Росії протягом десятиліть: призвали “не тих” людей, оскільки багаті втікають, а бідних більше, ніж всіх інших.

Іржаві гвинтівки, автобуси із п’яними призовниками. Досі немає відповіді на ключове питання про те, як ці десятки тисяч ненавчених солдатів будуть забезпечені та екіпіровані на передовій, якщо Москва не змогла належним чином забезпечити свою регулярну армію протягом як восьми років, так і останніх шести місяців?

Вони стверджують, що місцеві чиновники винні в помилках призову, але за всім цим стоїть війна та її жахливі переслідування, які привели Росію сюди. Від визнання московською елітою мобілізаційної катастрофи трохи віє критикою самого керівника держави.

Усе це робить Путіна набагато слабшим. Крім того, він зараз стикається з внутрішньою незгодою, яка, можливо, є безпрецедентною. Його позиція залежить від сили, а її йому зараз майже повністю бракує. Навряд чи примусова мобілізація літніх чоловіків і молоді, яка не бажає цього, змінить співвідношення сил на полі бою, де моральний дух українців – захмарний, а їхня техніка, хоч і повільно, але стає кращою.

“Не варто шукати змін у найближчому оточенні Путіна. Усі вони политі тією самою кров’ю війни проти України. У Путіна немає очевидного наступника. Не слід очікувати, що хтось, хто нарешті прийде після нього, змінить курс і вимагатиме миру та економічного відновлення. Будь-який наступник може спробувати довести свою мужність ще безглуздішими діями, ніж повномасштабне вторгнення в Україну”, – зазначається в аналізі CNN.

Відтак Путін програв, проте він не може собі цього дозволити. Стратегічна авіація РФ може бомбити частину України. Путін також міг би застосувати хімічну чи біологічну зброю, хоча це викликало б потужну міжнародну реакцію.

Існує ядерний варіант. Проте він також пов’язаний із ризиками для Путіна, окрім можливої ​​військової помсти НАТО. Військові, які не можуть літати на своїх літаках або заправити достатньо танків, мають проблеми. Росія може хвилюватися, що не зможе завдати точного, обмеженого та ефективного тактичного ядерного удару.

Сам Путін міг би хвилюватися, що його слабкої хватки вистачить, щоб утримати достатньо міцний ланцюжок командування, аби той фактично підкорився наказу запустити ядерну зброю.

“Проте в наступні дні виникне спокуса відкинути розширені претензії Москви на суверенітет і брязкання зброєю як передсмертні муки імперії, яка забула зазирнути під капот перед тим, як кинутися в шторм. Це момент виграшу чи програшу для Путіна, і він не бачить майбутнього, в якому програє”, – підсумували в аналізі CNN.