Про це повідомляє ERR.
Каллас зазначила, що обговорить питання європейської безпеки під час особистої зустрічі з Макроном.
“Ми спілкуємося віч-на-віч і постійно з нашим хорошим союзником Францією, тому я не коментуватиму заяву президента Макрона в газетній колонці”, – зазначила вона у письмовому коментарі ERR. “Однак, як загальний коментар, я скажу, що позиція Естонії щодо забезпечення європейської безпеки є давньою та чіткою: сьогодні у центрі уваги вільного світу має бути те, як допомогти Україні перемогти та забезпечити свою безпеку у довгостроковій перспективі. Військові злочинці мають бути притягнуті до відповідальності, а збитки – компенсовані. Тільки це шлях до міцного миру та запобігання майбутнім агресіям”, – додала прем’єр-міністерка.
За словами Каллас, наразі ініціатива на полі бою знаходиться в руках України, яка успішно звільнила свої території. Однак РФ потрібна перерва, щоб виграти час, щоб набратися сил і підготуватися до нового наступу.
Тож припинення вогню сьогодні відповідало б військовим інтересам РФ, а говорити про мир або припинення вогню небезпечно, наголосила очільниця уряду, додаючи, що нині “відбувається загарбницька війна, коли РФ вдерлася до свого сусіда”, і на тлі цього, увага цивілізованого світу має бути “зосереджена на забезпеченні безпеки України”.
Каллас нагадала, що протягом багатьох років РФ вимагала гарантій безпеки, проте “це завіса, якою можна виправдати завойовницькі війни та інші воєнні злочини”.
Окрім цього, так РФ просовує політику сфер впливу, щоб забрати у країн право самостійно приймати рішення щодо власного вибору зовнішньої та оборонної політики.
“Сьогодні стоїть питання не лише про безпеку України, а про всю європейську безпекову архітектуру, в центрі якої територіальна цілісність, суверенітет держав і неприпустимість агресії. Питання в тому, діють ці принципи чи ні. Ми не можемо допустити ситуацію, коли погоджуємося топтати їх своїми ногами”, – зазначила вона.
Аби ці принципи діяли й надалі, необхідна перемога України і однозначний провал агресії та притягнення злочинців до відповідальності, переконана Каллас. Тоді як “передчасний мир до досягнення цих цілей не забезпечить безпеку нікому в Європі”.
Зауважимо, що глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс наголосив, що РФ не має бути запрошена на “мирні” переговори, адже, перш ніж будувати нову архітектуру безпеки в Європі, країна-агресорка має зазнати нищівної поразки на полі бою.
3 грудня президент Франції Емманюель Макрон підтримав російську інформаційну операцію стосовно необхідності Заходу обговорювати російські “гарантії безпеки”.
Згодом в Інституті вивчення війни заявили, що вимога РФ про нібито “гарантії безпеки” є частиною великої російської інформаційної операції, яка зображає дії НАТО як такі, що спровокували російське жорстоке та криваве вторгнення 2022 року, оскільки начебто становили загрозу для РФ.
Раніше Габріелюс Ландсбергіс закликав надати Україні танки. Він звернувся до членів НАТО напередодні зустрічі глав МЗС блоку.
- Федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що заклики до припинення вогню у російсько-українській війні на цьому етапі є несправедливими та несерйозними.
- Заступниця Державного секретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд заявила, що президент Росії Володимир Путін не щирий щодо своїх “прагнень” мирних переговорів з Україною, оскільки одночасно із цими закликами він виводить війну на новий рівень “варварства”, лишаючи мирних жителів без електроенергії.
- Директорка Національної розвідки Сполучених Штатів Авріл Гейнс на Форумі оборони Рейгана в Сімі-Веллі (Каліфорнія, США) заявила, що російські війська в Україні спалюють боєприпаси швидше, ніж оборонна промисловість країни може їх замінити. Але це не змінює воєнних цілей президента РФ Володимира Путіна.
- Пропозиція президента Франції Емманюеля Макрона, що Заходу слід розглянути потребу РФ в гарантіях безпеки, якщо Москва погодиться на переговори про припинення війни в Україні, викликала хвилю критики в Києві та його балтійських союзників у вихідні.
