Аналітики Інституту вивчення війни прокоментували заяву президента України Володимира Зеленського про те, що у разі необхідності влада ухвалить рішення про виведення українських військ з Бахмута.
5 квітня міністр закордонних справ Ірландії Мішель Мартін заявив, що уряд проведе консультації з громадськістю щодо поглядів на традицію військового нейтралітету в країні на тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Координатор Ради національної безпеки Білого дому зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі у відповідь на нещодавні звинувачення президента РФ Володимира Путіна щодо нібито причетності "західних спецслужб" до "терористичних атак", здійснених у Росії, заявив, що США "не сприяють і не заохочують українців" до подібного.
5 квітня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький заявив, що місце України в НАТО та Європейському Союзі, зазначивши, що саме українська армія нині є "щитом для Європи".
У будь-яких бойових спільнотах виникають свої власні внутрішні ритуали. В азовському середовищі подібним став особливий спосіб вшанування тих воїнів, які вже здобули вічне життя. Мертвих Героїв.
Олексій РейнсТривале розгортання повномасштабної війни стало для українців насамперед етапом зламу. Спочатку більшість намагалась абстрагуватись від реальності, зачинитись у собі, але з часом почали адаптувати власну творчість під реалії сьогодення, надавши їй нових життєвих барв. Хтось відкрив у собі нові здібності, ще хтось зміг запалити старі з новою силою. Для когось головним рушієм став біль, а дехто остаточно усвідомив власне призначення.
Валерія ЦубаОбраз військовослужбовця вже звично асоціюється із впевненістю, рішучістю, витривалістю, що підкріплено гострим почуттям патріотизму та непереборної жаги до справедливості. Проте війна – це завжди значний вплив на людину, подекуди злам особистості та переоцінка життєвих цінностей. Будучи передусім звичайними людьми, вони вкотре демонструють власну силу не лише на полі бою, а й між слів, які не замовчують правди, що прихована за стереотипами.
Валерія ЦубаУ будь-яких бойових спільнотах виникають свої власні внутрішні ритуали. В азовському середовищі подібним став особливий спосіб вшанування тих воїнів, які вже здобули вічне життя. Мертвих Героїв.
Тривале розгортання повномасштабної війни стало для українців насамперед етапом зламу. Спочатку більшість намагалась абстрагуватись від реальності, зачинитись у собі, але з часом почали адаптувати власну творчість під реалії сьогодення, надавши їй нових життєвих барв. Хтось відкрив у собі нові здібності, ще хтось зміг запалити старі з новою силою. Для когось головним рушієм став біль, а дехто остаточно усвідомив власне призначення.
Образ військовослужбовця вже звично асоціюється із впевненістю, рішучістю, витривалістю, що підкріплено гострим почуттям патріотизму та непереборної жаги до справедливості. Проте війна – це завжди значний вплив на людину, подекуди злам особистості та переоцінка життєвих цінностей. Будучи передусім звичайними людьми, вони вкотре демонструють власну силу не лише на полі бою, а й між слів, які не замовчують правди, що прихована за стереотипами.
Рівно рік тому, вранці 31 березня, поблизу селища Рибацьке, російськими силами було збито гелікоптер з важкопораненими військовими, яких евакуювали з Маріуполя. Першими про це повідомили російські ЗМІ, зазначаючи про знищення двох українських гелікоптерів Мі-8 у районі прифронтового міста та називаючи це "ліквідацією націоналістів".
Українські землі заведено вважати одним із найцінніших ресурсів нашої держави, що носить найменування аграрної. В умовах сьогодення цей потенціал знаходиться під загрозою, адже значна частина території країни є замінованою, а мільйони українців живуть фактично під дамокловим мечем. Нове "звання" найбільш замінованої країни світу також несе за собою негативний вплив на посівну, а відтак – на експорт зерна та голод в Україні й поза її межами.
Українська армія зразка 2022 року постала на фундаменті феномена добровольчого руху 2014-2015 років. Не дивно, що багато атрибутики того часу тепер отримує офіційне визнання на державному рівні. Одним із таких елементів є традиція публічного читання бійцями Молитви Українського Nаціоналіста.