#Букви зібрали інформацію про те, як це відбувалося та чому цей період назвали “розстріляним Відродженням”.

Сандармох – лісове урочище в Медвеж’єгорському районі Республіки Карелія (площа близько 10 гектарів).

Серед жертв розстрілів – переважно спецпоселенці і в’язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителі навколишніх сіл.

Усього на цій території виявлено 236 розстрільних ям.

Відомі українці, яких розстріляли в Сандармосі

В 1937 році, 27 жовтня, а потім з 1 по 4 листопада в урочищі Сандармох капітан Матвєєв розстріляв “Соловецький етап”. Це 1111 в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення. Серед них було 290 українців, багато з яких були відомими. Найбільше розстрілів випало на перші дні листопада. 3 листопада було розстріляно 134 особи, всі, як зазначалося у “розстрільних списках”, – “українські буржуазні націоналісти”.

Це було частиною Великого сталінського терору. 5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) “Про антирадянські елементи”. Розпочалося масове винищення людей, яких радянська влада визнала “ворогами народу”: учених, митців, інженерів, військових.

Зокрема, театрал Лесь Курбас, письменник Микола Куліш, письменник та лідер неокласиків Микола Зеров, письменник Марко Вороний, письменник Валер’ян Підмогильний, політик Сергій Грушевський, політик, прем’єр-міністр УНР Володимир Чехівський, письменники та громадські й культурні діячі Антон, Остап і Богдан Крушельницькі, поет Павло Филипович, поет Олекса Влизько, Валер’ян Поліщук, актор Олекса Слісаренко, письменник Михайло Яловий та інші. Зважаючи на те, що розстріляли українських інтелігентів, котрі були рушійною силою тогочасного культурного осередку країни, цей період назвали “розстріляним відродженням”.

В той час масові розстріли політиків, акторів, письменників, активістів, перекладачів – присвятили 20-річчю Жовтневої революції.

Також серед убитих – священик з Ватикану, який збирав дані про порушення прав людини в Радянському Союзі.

Загалом, за вказаний період, у Сандармосі розстріляли близько 7000 осіб. Це були представники 60 національностей і дев’яти релігійних конфесій. Серед них більше 677 українців.

Органи НКВС, а згодом МДБ, КДБ СРСР та ФСБ РФ приховували місце масових убивств від родичів загиблих і громадськості. Багато років існувало припущення, що людей втопили в Білому морі.

Як знайшли братську могилу в Сандармосі

995 року зусиллями директора Санкт-Петербурзького науково-дослідного центру “Меморіал” Веніаміна Іофе в архівах Регіонального управління ФСБ РФ в Архангельську знайдено оригінали документів, зокрема “альбом” розстрільних протоколів. Відповідальним за виконання вироків і одним з безпосередніх виконавців масових убивств протягом 27 жовтня і 1-4 листопада 1937 року був капітан держбезпеки Михайло Матвєєв, заступник начальника АГУ УНКВС Ленінградської області.

У цей день в 1997 році, на 60-ту річницю розстрілів, в Сандармосі вперше провели Дні пам’яті. Саме в той рік було вперше доведено, що там влаштували братську могилу для сотень померлих. Тоді на місце кривавого розстрілу приїхали делегати від України. Серед них були письменник Євген Сверстюк, письменник Іван Драч, актриси Лариса та Тетяна Крушельницькі. На місці масових розстрілів українці співали пісень та читали уривки з творів загиблих побратимів. Тоді ж на цьому місці було встановлено дерев’яний український хрест.

У 2004 році Товариство української культури “Калина” коштом світового українства спорудило гранітний козацький хрест “Убієнним синам України” (автори Микола Малишко та Назар Білик).

27 жовтня 2017 року, у 80-ті роковини масових розстрілів української інтелігенції в урочищі Сандармох (27.10 — 04.11.1937), було оголошено Днем пам’яті, який відзначався в Україні на державному рівні.