Про це він поінформував сьогодні на брифінгу.

За словами Кулеби, в саміті візьмуть участь представники 44 держав та міжнародних організацій.

“23 серпня засновниками “Кримської платформи” стануть 44 держави і міжнародні організації. Це 14 глав держав, урядів та Євросоюзу”, – зазначив міністр.

Так, на рівні президентів будуть представлені: Латвія, Литва, Естонія, Польща, Угорщина, Словаччина, Словенія, Молдова, Фінляндія. Також у саміті візьме участь президент Європейської Ради Шарль Мішель.

На рівні прем’єр-міністрів будуть представлені: Румунія, Грузія, Хорватія, Швеція.

Дві держави будуть представлені на рівні глав парламентів: це Швейцарія і Чехія.

А від 14 держав приїдуть міністри закордонних справ: це Туреччина, Франція, Німеччина, Іспанія, Італія, Бельгія, Австрія, Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Данія, Болгарія, Чорногорія, Північна Македонія.

Від Великої Британії та Португалії участь у саміті візьмуть міністри оборони.

США представить міністр транспорту Піт Буттіджич. А від Норвегії приїде держсекретар МЗС.

На саміті “Кримської платформи” також будуть присутні представники НАТО (заступник генерального секретаря), Ради Європи (генсекретар Марія Пейчинович-Бурич), Європейської комісії (віце-президент Валдіс Домбровскіс) та ГУАМ (Організації за демократію та економічний розвиток – на рівні генсекретаря).

Крім того, прибудуть посли Нової Зеландії, Австралії, Кіпру, Канади, Мальти, Японії, Греції.

“Отже, загалом 44 іноземні делегації. Разом з Україною – 45 учасників. Хочу наголосити, що, незалежно від рівня представленості, ці країни стають засновниками “Кримської платформи” як держави. І сигнали, озвучені під час “Кримської платформи”, та зобов’язання, взяті за результатами саміту, мають рівнозначну силу для держави, незалежно від того, чи зробив це президент, чи уповноважений державою посол відповідної країни”, – повідомив Кулеба.

Він уточнив, що “в останні дні ще можливі деякі точкові зміни” в складі делегацій, проте “в принципі вони будуть незначними”.

За словами Кулеби, “декларація, яку ухвалять за результатами саміту “Кримської платформи”, буде відкрита для підписання іншими державами”. Крім того, Україна працюватиме над залученням нових країн до формату “Кримської платформ”.

(На відео – з 3:30)

Варто зазначити, що “Кримську платформу” ініціювали як міжнародний консультаційно-координаційний формат для повернення питання тимчасово окупованого Криму до порядку денного.

Згідно з офіційним сайтом платформи, вона спрямована “на підвищення ефективності міжнародного реагування на триваючу окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим загрозам, посилення міжнародного тиску на Кремль, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні”.

Офіційно діяльність платформи буде започаткована на її установчому саміті в Києві 23 серпня 2021 року. На заході буде схвалена спільна декларація, в якій планється окреслити основні параметри міжнародної політики щодо Криму.