#Букви розповідають, чим саме прославився конструктор у галузі ракетно-космічного будування.
Радянський вчений з українським корінням
Дід майбутнього конструктора Лаврентій Янгель жив у селі Рижики Чернігівської губернії. Мав красуню-дружину та двох синів – Леонтія та Кузьму. Проте на початку 1880-х до свого маєтку приїхав пан із самого Петербурга, побачив дружину Лаврентія та увіз із собою.
Аби помститися Лаврентій спалив комору й шинок, що належали поміщику. За це чоловіка засудили до 8 років сибірської каторги, а далі – довічне поселення.
Саме там в Іркутській губернії у 1911 році й народився майбутній конструктор балістичних ракет.
Спочатку Михайло Янгель навчався у Москві, а у 1931 році за направленням райкому став студентом авіаційного інституту за спеціальністю “літакобудування”, який закінчив із відзнакою. Після закінчення працював у Конструкторському бюро Миколи Полікарпова, одному з найкращих у Радянському Союзі.
Кар’єра
1935-1944 – Михайло Янгель працював провідним інженером, помічником головного конструктора на авіаційному заводі ім. Менжинського в КБ М.М. Полікарпова.
1944 – Янгель – заступник головного інженера ОКБ А.І. Мікояна.
1945 – провідний інженер у КБ В.М. М’ясищева.
Михайло Янгель брав участь у розробленні літака І-153 (И-153), роботі акціонерного товариства “Амторг” у США. Також він працював над створенням винищувачів І-180 (И-180), І-185 (И-185), модифікації літака По-2.
Закінчив з відзнакою Академію авіаційної промисловості СРСР (1950) і далі працював в ракетній галузі.
Також Михайло Янгель був заступником головного конструктора Сергія Корольова
У 1954 році Янгеля було призначено головним конструктором ОКБ-586 (майбутнє КБ “Південне”). Тоді перед конструктором поставили завдання запустити в серійне виробництво “корольовську” ракету Р-5М. Проте Янгель і працював над власними розробками.
Ракети
У квітні 1957 року провели випробування двох ракет – Р-7 Корольова і Р-12 Янгеля. Старт першої ракети був невдалим – вона вибухнула. А ось запуск Р-12 на висококиплячих компонентах – успішний. У 1959 році ракету прийняли на озброєння.
На базі потужних бойових ракет Р-12, Р-14, Р-16 у Радянському Союзі були створені Ракетні війська стратегічного призначення, які стали основою ракетно-ядерного щита країни. Створено ракети-носії “Космос” і “Космос-2”, різні типи космічних апаратів військового, наукового й народногосподарського призначення, запущено на орбіту перші супутники серії “Космос” і “Інтеркосмос”.
Р-11 (8К11). Дніпро. Ракета спільної розробки Янгеля і Корольова. Фото: Борис Коляда
Р-12 (8К63), Житомир. Фото: Борис Коляда
Розробку “Циклон-3” (11К68) почав Михайло Янгель. Фото: Борис Коляда
Ракета Р-16 із дальністю дії понад 8 тис. кілометрів могла долетіти до США. Її перші випробування почалися в серпні 1960 року на полігоні Тюратам (пізніше космодром Байконур).
Проте напередодні запуску виявили проблеми із системою автоматики. Її розробляло конструкторське бюро під керівництвом Бориса Конопльова. Через негаразди Михайло Янгель зупинив роботи. За правилами, мали злити пальне і повернути ракету на завод. На це б пішло кілька тижнів.
Проте маршал Митрофан Нєдєлін, головнокомандувач Ракетними військами стратегічного призначення, побоюючись реакції Микити Хрущова, вирішив все-таки завершити роботи на ракеті – усунути недоліки без зливу компонентів ракетного палива.
24 жовтня 148-тонна ракета вибухнула. Майже всі, хто перебував на стартовому майданчику, загинули: маршал Нєдєлін, головний конструктор системи управління Конопльов, генерали, начальники цехів, офіцери, солдати, шофери, електрики, телефоністи, механіки.
Янгелеві пощастило – його там не було, адже він пішов зі стартового майданчика покурити.
Вшанування Михайла Янгеля
7 жовтня 2011 року Національним банком України випущено ювілейну срібну монету “Михайло Янгель” номіналом 5 гривень.
Іменем Янгеля названо пік на Памірі, кратер на Місяці та багато вулиць в Україні.
У 1991 році його ім’я присвоєно Державному конструкторському бюро “Південне”. У 2002 та 2011 роках випустили поштові марки з його портретами.
Помер Михайло Янгель 25 жовтня 1971 року. Поховали видатного конструктора на Новодівочому кладовищі у Москві.
