#Букви розповідають, у чому суть порушення закону.

Після скандального рішення КСУ щодо скасування кримінальної відповідальності за неправдиве декларування та обмеження повноважень Нацагентства з питань запобігання корупції, президент спершу виступав за перезавантаження суду та відсторонення Тупицького від посади, а потім підписав незаконний указ про його усунення. Про таке відсторонення судді строком на два місяці клопотав Офіс генпрокурора.

Однак статтею 153 Конституції України встановлено, що порядок організації та діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та законом. Статтею 149-1 Конституції передбачено перелік підстав для припинення повноважень судді КСУ та перелік підстав для звільнення його з посади.

Оскільки переліки ці виключні та закріплені в Конституції, вони не можуть бути змінені жодним законом чи підзаконним актом без внесення змін до самої Конституції.

Ані Конституція України, ані закон України “Про Конституційний Суд України”, ані Регламент Конституційного Суду України не містять такого поняття як “відсторонення судді Конституційного Суду України від посади”, отже, і механізму його реалізації.

Як наслідок цього, норми частини 3 статті 154 КПК України, на які посилався Володимир Зеленський в указі № 607/2020 від 29 грудня 2020 року, не можуть бути застосовані для відсторонення суддів Конституційного Суду України (наприклад, щодо суддів судів загальної юрисдикції відповідний механізм передбачено нормами пункту 6 статті 131 Конституції України, частини 5 статті 49 закону України “Про судоустрій і статус суддів” та частини 1 статті 155-1 КПК України).

Таким чином, Володимир Зеленський не мав повноважень відстороняти від посади суддю Конституційного Суду України, і підписавши відповідний указ скоїв діяння, передбачені статтями 344 та 376 Кримінального кодексу України:

  • втручання у діяльність державного діяча (незаконний вплив у будь-якій формі на Голову Конституційного Суду України, суддю Конституційного Суду України);
  • втручання в діяльність судових органів (втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків).

За обома вказаними статтями злочин вважається закінченим з моменту здійснення впливу/втручання в діяльність судді, а сам вплив/втручання можуть набувати будь-якої форми, спрямованої на перешкоджання нормальній діяльності судді і виконанню ним своїх службових обов’язків. В обох випадках також міститься кваліфікуюча обставина — здійснення впливу/втручання особою з використанням свого службового становища (частина 2 статті 344, частина 2 статті 376 КК України).

Примітно, що 26 лютого 2021 року указом № 79/2021 Зеленський повторно відсторонив Тупицького, вчинивши всі ті самі порушення, про які йдеться вище.