Про це повідомили у соціологічній групі “Рейтинг”. 

Ідентифікація та мова

Згідно з опитуванням, абсолютна більшість опитаних ідентифікує себе як громадян України. Порівняно з 2021 роком показник зріс з 76 до 94%. Також половина ідентифікують себе європейцями.

Крім того, 22% українців за рік повномасштабної війни перейшли на частіше використання української мови.

Фінансове становище

Оцінюючи фінансову ситуацію у підсумках 2022 року, дві третини опитаних зафіксували погіршення свого матеріального становища, третина говорить про відсутність змін. Водночас у майже 40% відбулося зростання впевненості у майбутньому.

Пріоритетами для відновлення країни вбачають відновлення підприємств та робочих місць, відбудову пошкоджень. Зараз більшість українців хочуть мати місце роботи, а не соціальну допомогу.

Довіра до політичних сил та військових

Загалом, за даними “Рейтингу”, повномасштабна війна сприяла підвищенню довіри громадян до державних інституцій. Довіра до Збройних сил України зросла з 65 до 97%, до Президента — з 36 до 90%.

Втім, роботою Верховної Ради більше не задоволені — 54%, ніж задоволені — 37%: “І якби найближчого часу відбувалися вибори, то майже половина шукали б альтернативу серед нових партій”, — йдеться в опитуванні.

Зміни каналів комунікації

Відбувся ріст довіри до ЗМІ. Проте, основною особливістю воєнного часу є різка зміна каналів комунікацій та отримання інформації громадянами. Якщо довіра до національних та місцевих медіа виросла, то частота споживання їх новинного контенту — зменшилась.

Натомість спостерігається значний ріст у груп та каналів в месенджерах (з 11 до 41%), а також в YouTube (з 21 до 29%). Зберегли вплив і соціальні мережі — 35%.

Погляди на майбутній розвиток України

Одним з прямих наслідків російського вторгнення, як пишуть в “Рейтингу”, стало зростання євроатлантичних настроїв українців, де фіксуються рекордні показники за всю історію України.

Станом на сьогодні 87% підтримують вступ України в ЄС, 86% — в НАТО.

Толерантність у суспільстві

Рівень толерантності у суспільстві під час війни підвищився: до ЛГБТК+ спільноти зросло позитивно-нейтральне ставлення з 53 до 64%, а до людей, які не хочуть мати дітей, зросло з 57% до 67%.

Зазначається, що протягом року знизилась віра в Бога. Відсоток тих, хто не сумнівається у його існуванні змінився з 60% на 55%.

Опитування провели методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Вибірка випадкова, репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3.1%.