Адміністрація Байдена не вводитиме нові санкції проти «Північного потоку – 2» 

Про це повідомляє американське видання Politico.

Запровадження нових санкцій було темою телефонної розмови сенатора від Республіканської партії Теда Круза та радника президента США з питань національної безпеки Джейка Саллівана 10 серпня.

Тоді сенатор вкотре сказав про те, що виступає проти геополітичного проєкту Кремля та залучив свій вплив у Конгресі США, аби домогтися від Білого дому введення нових санкцій. Він пояснив, що спеціально “затягує голосування за десятки кандидатур держслужбовців”, аби привернути увагу до “Північного потоку – 2”. Зокрема, через його дії було заблоковано призначення сімох послів.

У відповідь Салліван запитав Круза, чи готовий той зупинити “кадрову війну” та розблокувати призначення.

Круз сказав, що адміністрація Байдена “за законом уповноважена вводити санкції”.

Однак йому відповіли, що Білий дім не планує вводити нові санкції проти “Північного потоку – 2” в короткостроковій перспективі (впродовж президентської каденції Байдена), але спостерігатиме за роботою газопроводу й діятиме в залежності від ситуації.

22 вересня, процедурний комітет Палати представників ухвалив деякі поправки до оборонного бюджету США на 2022 рік, що передбачає запровадження санкцій проти Росії, а також — заходи щодо протидії “Північному потоку – 2”.

10 вересня у російському “Газпромі” повідомили, що будівництво російського газопроводу “Північний потік – 2” повністю завершено.

На початковій стадії будівництва планувалося, що газопровід побудуть не пізніше кінця 2019 року. Однак перша проблема в процесі будівництва була пов’язана з Данією. Влада країни не дала дозволу на прокладку трубопроводу через свою економічну зону.

Коли трубопровід був готовий на 93,5%, до гри долучилися  США. Країна ввела санкції проти російських компаній, які займалися будівництвом. Європейські учасники одразу відмовились допомагати Росії в будівництві.

Відновити будівництво вдалося лише  наприкінці січня 2021 року, по суті, після інавгурації Джо Байдена президентом США.

Через “Північний потік – 2” щороку можна буде транспортувати 55 мільярдів кубічних метрів газу.

На думку республіканців, якщо газопровід запрацює – це лише посилить залежність Європи від російських енергоресурсів та надасть Кремлю можливість впливати на “трансатлантичних союзників Вашингтону”. Блокуючи призначення до Мінфіну, сенатори сподіваються тиснути на Білий дім.

“Так званий договір Білого дому з Німеччиною дає Володимиру Путіну (президенту Росії) геостратегічну перемогу, укріпляє корумпований вплив Росії в Європі та різно ослаблює безпеку України, Польщі та інших країн, які знаходяться на передовій кремлівської агресії”, – йдеться в листі сенаторів до голів сенатських Комітетів з діяльності банків та міжнародних відносин.

У середу, 15 вересня, має відбутися голосування за кандидатури Браяна Нельсона та Елізабет Розенберг. Нельсон має шанс стати заступником міністра фінансів з питань боротьби з тероризмом та фінансовою розвідкою, а Розенберг – помічницею міністра з питань боротьби із фінансуванням тероризму.

“Північний потік – 2”: ризики для України

У 2017 році експосол США в Україні Марі Йованович заявляла про те, що проєкт “Північний потік – 2” може спричинити  економічний колапс в Україні. За даними Держдепу США, Україна може втрачати по 3% ВВП на рік. Це пов’язано з тих, що не буде транзитних платежів та “віртуального реверсу”.

Експрем’єр-міністр України Арсеній Яценюк оцінював втрати України приблизно у 2 мільярди доларів на рік. Це, приблизно, сума доходів від транзиту газу.

Словаччина вважає російський газопровід “Північний потік-2” економічно непотрібним і політично шкідливим проєктом.

• Раніше повідомлялося, що канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що підтримує функціонування російського газопроводу “Північний потік – 2”, але нагадала про потребу в збереженні статусу України як країни, через яку здійснюватиметься транзит блакитного палива навіть після 2024 року.