Про це міністр зазначив у Twitter.
Він пояснив, що не можна просити про дипломатичне врегулювання агресора та країну, котра захищається.
Ви не повинні просити “обидві сторони” “обговорити світ” після вторгнення. Ви маєте сказати загарбнику піти геть. Ті, хто хоче миру, повинні адресувати свої вимоги до Путіна, а не до Зеленського”, – наголосив Ландсбергіс.
You don’t ask “both sides” to “discuss peace” after an invasion. You tell the invader to leave. Those who want peace should be addressing their demands to Putin, not Zelenskyy.
— Gabrielius Landsbergis🇱🇹 (@GLandsbergis) April 30, 2023
Раніше Ландсбергіс звинуватив Берлін у тому, що Німеччина побоюється поставити Росію на межу поразки в Україні.
Зауважимо, нещодавно президент Чехії Петр Павел заявив, що попри “мирні заклики” Китаю, цій країні навряд чи можна довірити роль посередника у встановленні “довготривалого та справедливого миру”.
19 січня міністри оборони Естонії, Великої Британії, Польщі, Латвії та Литви, а також представники Данії, Чехії, Нідерландів, Словаччини підписали “Талліннську декларацію”, зобов’язуючись надавати подальшу військову допомогу Україні у повномасштабній війні з Росією.
- Литва спорядила в Україну ще 6 позашляховиків та сухпайки для військових Збройних сил України.
- На початку квітня очільник Міноборони Литви Арвідас Анушаускас анонсував новий пакет військової допомоги Україні – вартістю 41 мільйон євро.
- 6 квітня у литовському парламенті ухвалили резолюцію про офіційне запрошення Україні приєднатися до НАТО.
