Відповідне повідомлення опублікувала пресслужба САП.

Провадження було закрито щодо підозрюваних (тобто зняті підозри, які були висунуті під час розслідування).

У прокуратурі аргументували це браком доказів провини підозрюваних, а також вичерпанням можливості їх отримати.

У САП нагадали, що 8 серпня 2019 року в рамках зазначеної справи було повідомлено про підозру 6 особам за ст. 364 Кримінального кодексу України (“Зловживання владою або службовим становищем”).

Варто зазначити, що серед підозрюваних був, зокрема, і Дмитро Вовк – колишній голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг.

Підозри ґрунтувалися на доказах і документах, що підтверджують завдавання збитків у 2016-2017 роках. Але оскільки формула “Роттердам+” діяла також у 2018-2019 роках, а сторона захисту надала альтернативні експертні дослідження, було вирішено провести комісійну судово-економічну експертизу за весь період 2016-2019 років – “для з’ясування правдивості розміру заподіяної шкоди”.

18 серпня САП отримала висновок цієї експертизи, яка не підтвердила збиток, нанесений споживачам формулою “Роттердам+”.

У прокуратурі вирішили, що довести провину підозрюваних тепер неможливо, оскільки під час досудового розслідування “ніхто не почув належних, допустимих, правдивих  і достатніх доказів” завданих збитків.

“На теперішній час… вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості підозрюваних та інших осіб у суді. З огляду на викладене, складено постанову, відповідно до якої 27.08.2020 кримінальне провадження закрито в частині щодо підозрюваних у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати, а також у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення”- наголосили в САП.

При цьому в прокуратурі запевнили, що “в повному обсязі кримінальне провадження не закрито, в ньому триває досудове розслідування”.

На дане повідомлення відреагували в Національному антикорупційному бюро України. Там відзначили, що мають намір оскаржити рішення САП.

“Рішення про закриття справи “Роттердам+” суперечить засадам верховенства права, тому Національне бюро оскаржить його до Генерального прокурора та в.о. керівника САП”, – йдеться в заяві.

У НАБУ наполягають, що триває завершальна стадія розслідування цієї справи, детективи зібрали всі необхідні та переконливі докази для скерування її до суду і доведення винуватості підозрюваних осіб”.

“Про підозру повідомили 6 особам, внаслідок дій яких споживачам електроенергії завдано 18,87 млрд грн збитків, що підтверджено відповідною експертизою”, – сказано в заяві.

У НАБУ стверджують, що прокурор САП при цьому жодного разу за час розслідування не запросив матеріали провадження і не  запитав у слідства, чи справді всі можливості довести вину підозрюваних вже вичерпані, а два дні тому “обговорював на нараді, як краще рухатися по справі далі”.

“Замість того, щоб скерувати її до суду, з незрозумілих детективам причин  він несподівано ухвалив рішення про закриття справи нібито на підставі відсутності достатніх доказів та можливостей їх здобути, відтак, унеможливив покарання винних осіб. НАБУ категорично не згодне з таким рішенням… Ми робитимемо все можливе у законний спосіб, щоб відновити розслідування та передати цю справу до суду для її оцінки як неупередженим судом, так і громадянським суспільством”, – наголосили в Бюро.

Що відомо про “Роттердам+”

“Роттердам+” – методика визначення вартості вугілля, як палива для теплових електростанцій,  при розрахунку прогнозної гуртової ціни електроенергії в Україні. Методика застосовувалася в Україні з травня 2016-го по червень 2019 року.

Вона припинила дію з 1 липня 2019 року, коли в державі  запрацював новий ринок електроенергії відповідно до закону “Про ринок електроенергії”, який був ухвалений у квітні 2017 року. Цей закон передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку і відповідає вимогам Третього енергетичного пакета ЄС.

У 2017 році НАБУ розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики й комунальних послуг, через формулу “Роттердам+”.

За даними слідства, у 2016 році при розробці порядку формування гуртової й ринкової ціни (“Роттердам+”) чиновники забезпечили включення до нього необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Відтак, були створені умови для зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовому ринку (і, як наслідок, для зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців).

Зазначалося, що в результаті подорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності.

Слідство наполягало, що внаслідок зазначених дій споживачам електроенергії протягом 2016-2017 рр. було нанесено 18,87 млрд грн збитків, з яких 4,3 млрд грн отримали приватні компанії-ініціатори введення “Роттердам+”.

У серпні цього року в НАБУ повідомляли, що економічні наслідки всього періоду дії формули (2016 – липень 2019) оцінені у науково-економічному дослідженні та становлять 39 млрд грн.

  • У червні минулого року президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт № 10401 “Про внесення змін до деяких законів України щодо зниження вартості електричної енергії”, який пропонував нову формулу розрахунку ціни електроенергії.