Всі вебінари за участі суддів ВС можна переглянути на Youtube-каналі АПУ. Наступна зустріч відбудеться 21 травня, зареєструватися можна за посиланням.

“Ми повинні усвідомити, що без касаційних фільтрів в Україні не буде належної касації. Та вони повинні бути справедливими та зрозумілими для всіх – не лише для суддів”

Касаційні фільтри – що це та навіщо?

Це обов’язковий елемент самообмеження юрисдикції ВС. Спікер нагадав, що проблемою надзвичайної перевантаженості суду касаційної інстанції завжди була всеосяжність касаційного оскарження. Тобто відсутність меж виваженої необхідності для здійснення судом касаційної інстанції завдання та будь-яких фільтрів касаційного перегляду.

Про законодавчі новації

Спікер підкреслив, що останні законодавчі зміни є надважливими та, водночас, складними – як у правозастосуванні, так і розумінні. Він зауважив про їх нагальну потребу в українському судочинстві та, при цьому, їх абсолютну зрозумілість для кожної сторони процесу:

“Завдання фільтрів – допомагати, а не перешкоджати ВС виконувати основне завдання – ефективно захищати порушені права та забезпечувати доступ до правосуддя”.

Щодо нових касаційних фільтрів, пан Луспеник наголосив – вони мають застосовуватися більш формалізовано лише після того, як належним чином запрацюють суди першої апеляційної інстанції – будуть повністю кадрово забезпечені. Ще одна необхідна умова – протягом певного періоду законодавство має бути стабільним.

Так, він детально проаналізував Закон про касаційні фільтри та зауважив – у науковців і практиків відсутня єдина позиція щодо нього. Дехто переконаний, що Закон сприятиме єдності судової практики – сам спікер ставиться до такої думки скептично. Він підкреслює – єдність через недопуск справи до ВС очевидно не забезпечується. А посил щодо зменшення кількості справ для розвантаження судів – не для правової держави.

Практика європейських законодавств “фільтрів” допуску до касації

Серед них пан Луспеник згадав про такі успішні ініціативи:

1. Обмеження ціни позову (Німеччина,Нідерланди,Франція,Бельгія,Австрія,Швеція).

2. Обмеження виду судового рішення, що може бути оскаржене (Німеччина, Нідерланди, Франція).

3. Необхідність отримання дозволу на оскарження з боку суду, що ухвалив судове рішення, чи вищестоящого суду (Англія, Австрія, Німеччина, Норвегія).

4. Обмеження підстав, за якими судове рішення може бути оскаржене (Німеччина, Австрія).

5. Необхідність попереднього оскарження судового рішення в апеляційному порядку (Литва).

6. Встановлення обов’язку внести до депозиту суду суми на відшкодування можливих судових витрат(Індія).

7. Встановлення для сторони, що оскаржує судове рішення, обов’язку попереднього виконання рішення суду(Франція).

8. Попередній розгляд касаційної скарги колегією суддів (Австрія, Франція).

Наприкінці вебінару Секретар Пленуму Верховного Суду відповів на запитання глядачів.

Вебінар доступний до перегляду за посиланням.

З презентацією Дмитра Луспеника можна ознайомитися за посиланням.