Про це розповів в інтерв’ю #Буквам адвокат Станіслав Кулик – захисник одного із фігурантів вказаної справи, музиканта й ветерана АТО Андрія Антоненка.
“По-перше, ця інформація з’явилася у закордонних ЗМІ у той момент, коли розслідування завершили і передали до суду. На наш погляд, ця інформація мало на що може вплинути. Адже всі можливі докази зібрано, вони в суді. Так, якщо буде доведено, що певна інформація в момент передачі справи до суду не була відома – її можуть долучити. Але наразі жодних фактів, що органам досудового слідства ці записи передали – у нас немає”, – пояснив Кулик.
Він зазначив, що вказані записи також мають дослідити українські експерти, “встановити, що на аудіо зафіксовані певні люди”.
Кулик уточнив, що якби українські експерти підтвердили оригінальність цих аудіозаписів, то це були б докази на користь обвинувачених – Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь.
Проте адвокат наголосив, що наразі зазначені записи ні на що не впливають, й він має сумніви, що ці матеріали загалом долучать до справи.
“Якщо ці записи використовуватимуть в українських судах – потрібні висновки експертних установ України. І якщо оригінальність записів підтвердиться – це свідчитиме на користь обвинувачених. Бо немає доказів про зв’язок між ними і КДБ Білорусі. Але поки що це ні на що не впливає. Більше того: у нас в суді провадження щодо трьох людей. І, відповідно, докази до суду мають подавати саме щодо цих людей. Не думаю, що Національна поліція буде ці матеріали долучати, бо вони свідчитимуть проти обвинувачення”, – заявив Кулик.
Адвокат нагадав, що Національна поліція допитала ексзаступника спецпідрозділу “Алмаз” МВС Білорусі Ігоря Макара, який отримав записи з кабінету голови КДБ й став інформатором щодо них.
Проте, за словами Кулика, цей допит – лише “імітація роботи”, оскільки немає жодної інформації, що, окрім допиту, відбувалися хоч якісь слідчі дії й експертизи.
“Нацполіція як орган досудового слідства мала публічно реагувати на інформацію про записи з кабінету Зайцева. Макар заявляв, що записи справжні. І якби не було реакції, українське суспільство б не сприйняло це. Тому поліція його допитала. Але, на мою думку, це лише імітація роботи. Тому що у нас немає інформації, що, окрім допиту Макара, відбувалися бодай якісь слідчі дії. Чи експертизи. Можна багато говорити, що це є таємниця слідства, що все під сімома замками і триває розслідування. Але якщо Макар говорив правду – то це компетенція зовсім інших структур. Якщо до вбивства Шеремета причетні посадовці чи спецслужби іншої країни – то це загроза національній безпеці. І цим має займатися Служба безпеки України”, – наголосив Кулик.
Адвокат назвав логічною версію, що “якщо Шеремет був громадянином Білорусі, був опозиційним до влади, його журналістська робота йшла не на користь цієї влади – його могли усунути”.
“Але з тих матеріалів, які ми бачили у справі, цю версію не відпрацьовували. Не знаю чому: через некомпетентність чи спеціально. Але при цьому не забули згадати захоплення ультранаціоналістичними поглядами й культивацію величі арійської раси”, – підсумував Кулик.
Читайте також:
Що відомо про справу Шеремета?
Про затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, яке відбулося у 2016 році, стало відомо торік на початку грудня. Підозри були пред’явлені медсестрі Яні Дугарь, лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко та музиканту Андрію Антоненку. Відтоді Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко перебували під вартою (Антоненко досі), а Яну Дугарь відпустили під заставу з-під домашнього арешту.
Раніше слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси… вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”. За словами самого музиканта, це формулювання було взяте з іншого кримінального провадження, яке не має відношення до вбивства журналіста.
21 травня стало відомо, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета змінило текст підозри фігурантам, прибравши слова про “ультранаціоналістичні ідеї” та “велич арійської раси”. Відповідно до нового тексту підозри, організаторами злочину вважаються “невстановлені особи”, а всі раніше заявлені фігуранти справи — його виконавцями.
#Букви згадували ключові факти про справу Шеремета, а також заяви Президента України Володимира Зеленського про те, хто несе відповідальність за її розслідування.
Активісти, політики, чиновники висловлювали недовіру слідству, тож регулярно виходили на акції протесту і вимагали справедливого розслідування вбивства журналіста.
В червні матеріали щодо Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь об’єднали і відкрили для ознайомлення.
18 серпня підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко були вручені обвинувальні акти. Захисники Яни Дугарь відмовилися його отримувати.
25 серпня стало відомо, що справу розглядатиме суд присяжних. 28 вересня в Шевченківському районному суді Києва продовжився розгляд по суті справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – вже за участю присяжних.
10 грудня Шевченківський районний суд залишив під вартою фігуранта справи Шеремета Андрія Антоненка та продовжив дію запобіжного заходу для Юлії Кузьменко та Яни Дугарь. Тоді Антоненко записав звернення до близьких із зали суду.
- Андрій Антоненко (Riffmaster) перебуває під вартою майже рік — з 14 грудня 2019. Він є єдиним фігурантом “справи Шеремета”, якому запобіжний захід не було пом’якшено за цей час. Про те, як за цей рік змінилося його життя, Антоненко розповів журналістам під час бесіди в СІЗО.
- На початку січня з’явилася інформація, що вбивство журналіста Павла Шеремета санкціонував президент Білорусі Олександр Лукашенко. Це стало відомо з аудіозаписів розмов голови Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева. Запис з кабінету Зайцева, а також звіт стеження за Шереметом були спочатку отримані Ігорем Макаром, активістом білоруської опозиції й колишнім білоруським спецназівцем. Макар уже надав свідчення слідчим Національної поліції України у справі про вбивство Шеремета.
- На початку лютого Шевченківський районний суд Києва подовжив запобіжні заходи ветеранові АТО та музиканту Андрію Riffmaster Антоненку, дитячому хірургу Юлії Кузьменко та військовій медсестрі Яні Дугарь до 2 квітня 2021 року.
