Причиною конфлікту в Нагірному Карабасі стало бажання мешканців району Нагірно-Карабаської автономної області, який знаходився м межах території Азербайджанської СРСР, перепідпорядкувати його Вірменській СРСР. Переважна більшість жителів регіону це етнічні вірмени, тому вони заявили про таке своє бажання. Перша фаза конфлікту розпочалася у 1988 році та тривала шість років, до 1994 року.

Ситуація в регіоні поступово ставала все більш напруженою, коли у  1991 розпочалися активні бойові дії. Хоча дехто вважає, що “справжня війна” розпочалася у 1993 році. Така думка існує через те, що на той момент в обох сторін конфлікту вже існували повноцінні збройні сили. В травні 1994 року між Азербайджаном та Вірменією було підписано угоду про безстрокове припинення вогню. Це стало фактичним “замороженням” конфлікту, проте невеликі сутички періодично виникали між військовими двох країн протягом наступних років.

У 1995 році Росія увійшла до складу Мінської групи ОБСЄ, створеної трьома роками раніше з метою врегулювання збройного конфлікту. У 1998 році Мінська група запропонувала створити “Спільну державу”. Згідно з пропозицією, статус Нагірного Карабаху визначався як “Державний і територіальний утвір у формі Республіки, який утворює спільну державу з Азербайджаном в його міжнародно визнаних кордонах”. Таку пропозицію підтримала Вірменія, а представники Азербайджану відповіли відмовою.

Наступні роки супроводжувалися виборами в обох країнах та протестами громадян цих держав, які не погоджувалися з позицією опонентів в питанні статусу Карабаху.

У липні 2020 року поновилися бойові дії, в яких взяли участь військовослужбовці обох країн. Друга Карабаська війна розпочалася наприкінці вересня 2020 року. Азербайджанська сторона звинувачувала Вірменію в здійсненні артилерійських обстрілів по всій лінії фронту. Зі слів влади Азербайджану, під удар також потрапили азербайджанські населені пункти, які знаходилися вздовж лінії фронту. У Баку заявили, що першою завдала удару Вірменія, а війська Азербайджану провели контрнаступ у відповідь. Натомість, позиція очільників Нагірно-Карабаської республіки полягала у тому, що спровокував загострення конфлікту Азербайджан.

У листопаді 2020 року до регіону увійшли російські “миротворці”. Чисельність цього контингенту становила близько 2 тисяч осіб. Російські “миротворці” контролюватимуть так званий Лачинський коридор – шлях, який поєднує Нагірний Карабах з Вірменією. На території Нагірного Карабаху також перебуватимуть “миротворці” РФ. Території Лачинського, Кельбаджарського та Агдамського районів, що раніше контролювалися невизнаною Карабаською республікою, перейшли під контроль Азербайджану.

Після підписання такої угоди 10 листопада 2020 року в Єревані розпочалися масові акції протесту громадян, які були незадоволені таким рішенням. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що таке рішення було безальтернативним і що Вірменія виступила за перемир’я. Домовленості вступили в силу, тому прилеглі до Нагірного Карабаху райони перейшли під контроль Азербайджану.

25 березня 2022 року МЗС Вірменії заявило, що за день до цього Азербайджан “продовжує вторгнення” в районах, відповідальність за безпеку яких мав би нести російських миротворчий контингент. У заяві також йдеться, що Вірменія вимагає виводу азербайджанських військ з території Карабаху, яка контролюється “миротворцями” з РФ.

У той же день міністри оборони Азербайджану та РФ провели телефонну розмову. Йшлося про “ситуацію на території Азербайджану, де тимчасово розміщено миротворчий контингент РФ”, повідомили у міністерстві оборони Азербайджану. Під час розмови азербайджанська сторона заявила, що відбувається уточнення позицій і місць дислокації російських миротворців. У оборонному відомстві Азербайджану поінформували, що 26 березня члени “вірменських незаконних збройних формувань” намагалися провести диверсію проти підрозділів ЗС Азербайджану, проте їм довелося відступити через “негайні заходи”, вжиті азербайджанськими військовими.

Також в Азербайджані заявили про те, що країна не порушує умов договору від 10 листопада 2020 року, а до його порушень вдається саме вірменська сторона. За повідомленням МО Азербайджану, досі на території Азербайджану перебувають як регулярні війська Вірменії, так і “незаконні збройні формування”, що суперечить 4-му пункту угоди.

Міноборони Азербайджану закликало РФ забезпечити повне виведення всіх збройних формувань Вірменії з територій, які визнані частиною Азербайджану. Також у заяві оборонного відомства йшлося про те, аби РФ не “представляла у спотвореній формі пересування військ Азербайджану суверенною територією”. Раніше в Росії звинуватили Азербайджан у вторгненні на територію регіону, який має контролюватися “миротворцями” РФ. У МО Азербайджану наголосили на неприпустимості використання терміну “Нагірний Карабах”, оскільки адміністративної одиниці з такою назвою в складі Азербайджану не існує.

  • Вірменія звинуватила Азербайджан у наступі в Карабаху і попросила допомоги в РФ.