Текст звернення опубліковано порталом “Критика”. 

Віталій Нахманович, історик, етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва та відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру написав відкрите звернення до президента України Володимира Зеленського.

Він закликав президента дослухатися до позиції українських істориків та експертів та відмовитися від раніше підтриманого ним проєкту меморіалу, розробленого за участі скандального російського режисера Іллі Хржановского.

Історик наголосив, що саме українські історики і музейники, архітектори та художники мають створити меморіал у Бабиному Яру, а сам меморіал має стати символом пам’яті не тільки про єврейські жертви, а й загиблих ромів, українців, росіян та представників інших народів.

“Володимире Олександровичу, нещодавно Ви публічно підтримали проєкт спорудження Меморіяльного центру Голокосту “Бабин Яр”, зініційований та спонсорований російськими олігархами єврейського походження. У такий спосіб Ви відверто знехтували думкою сотень видатних представників української інтеліґенції, які вже багато місяців закликають Вас підтримати державну Концепцію комплексної меморіялізації Бабиного Яру, розроблену українськими істориками на замовлення українського Уряду.

Я також був серед тих, хто намагався вплинути на Вашу позицію. Я звертався до Вас як громадянин до президента і як історик до режисера та актора. Тепер я хочу звернутися до Вас як єврей до єврея. Я хочу спробувати пояснити Вам, чому Ви маєте підтримати українську концепцію не лише як президент України, а й як український єврей.

Насправді я не знаю, ким Ви почуваєтеся: євреєм, українцем, росіянином чи взагалі “радянською людиною”. Адже наш народ протягом минулого століття пережив не лише Голокост, а й брутальну радянську асиміляцію, що позбавила нас тисячолітньої віри, мови, традиції та культури. “Євреями мовчання” називали нас у світі. І коли ми нарешті заговорили, виявилося, що нам нічого сказати, крім слів про унікальний Голокост, український антисемітизм та велику російську цивілізацію, частиною якої ми себе досі щиро вважаємо. За тридцять років ми так і не вивчили нічого іншого. Саме тому проєкт Центру “Бабин Яр” став таким, яким він є. Бо вигадали його радянські євреї-олігархи, очолив радянський єврей-дисидент, а втілювати має радянський єврей-режисер.

Зважаючи на це, я маю розповісти Вам дещо важливе про Радянський Союз. Адже він не був великою країною, що надала євреям рівноправ’я та врятувала їх від повного винищення. Це також не була країна, що провела успішну модернізацію, перемогла фашизм і досягла небачених вершин у науці та культурі. Ні! Це була країна, де сімдесят років панував жорстокий тоталітарний режим, який виморював голодом, розстрілював, депортував і засилав до концтаборів мільйони людей та цілі народи. Це була країна, де послідовно знищували й переслідували все, що не вкладалося в прокрустове ложе комуністичної ідеології, та всіх, хто був хоч трохи вищий за рівень загальної сірости. Сімдесят років панування комуністичної партії виховали людей, які не здатні взяти на себе відповідальність за життя своє і власної країни й очікують усього від держави та чудодіїв на її чолі.

Та це ще не все. Саме радянський режим і комуністична партія винні у приході нацистів до влади та розв’язанні Другої світової війни, що й уможливило Голокост. Саме вони розпочали по війні розгнуздану антисемітську кампанію, що під виглядом “антисіонізму” не припинялася до самого кінця існування СРСР. Саме вони забороняли вшановувати пам’ять єврейських жертв нацизму, знищили Бабин Яр і поставили в ньому блюзнірський пам’ятник “Радянським громадянам і військовополоненим”. Саме у боротьбі з ними відроджувався сіонізм та єврейський культурницький рух. Й одним із найважливіших місць, де відбувалося національне пробудження радянських євреїв, був Бабин Яр. Він же був місцем, де радянський режим усіма засобами прагнув придушити наше відродження. Тому в єврейській історії радянська доба має залишитися чорною плямою, а співпрацю багатьох євреїв із комуністичним режимом маємо згадувати лише зі смутком, а не з гордістю. Тому плекання історичної пам’яті, що в будь-який спосіб намагається виставити СРСР жертвою аґресії чи рятувальником євреїв від нацизму, є абсолютно неприйнятним, як і подальше культивування серед євреїв прорадянських сентиментів.

Бабин Яр назавжди залишиться місцем єврейського болю і єврейської пам’яті. І євреї ніколи не примиряться із його сьогоднішнім занедбаним станом. Саме тому раз у раз виникають єврейські проєкти спорудження тут чогось ґрандіозного, на кшталт общинного чи меморіяльного центру. До того ж вони брутально нехтують давньою забороною будувати на похованнях, адже люди, які їх вигадують, навчені радянської зневаги до могил. Я із жахом дивлюся на це, адже якщо, боронь Б-же, один із цих проєктів усе-таки буде втілено, це відкриє скриньку Пандори по всій Україні. Бо як можна буде вберегти сотні єврейських цвинтарів та місць масових поховань, якщо самі євреї почнуть щось на них будувати?

Утім, такі проєкти виникатимуть і надалі, якщо Українська держава, яку Ви тепер очолюєте, не візьме на себе нарешті реальну відповідальність за Бабин Яр. І тут постає питання, для кого це все робитиметься. Невже тільки для іноземних туристів, як наголошують спонсори Меморіяльного центру “Бабин Яр”? Я не можу пристати на таку позицію. Адже я хочу, аби саме українці пам’ятали про півтора мільйона своїх єврейських сусідів, друзів та родичів, розстріляних по всій Україні. Я ні від кого не прагну каяття чи вибачень. Людей, які брали участь у злочинах, уже немає серед живих, а народи мають спокутувати свої провини лише перед Б-гом. Ми це не раз робили протягом тисячоліть, і тому не нам вимагати, аби хтось ставав перед нами на коліна. Я просто хочу, аби українські діти інколи приходили на єврейські могили, а коли виростуть, пам’ятали, що долі тих, хто в них лежить, є частиною української долі й української історії. Цього не можна навчити з-за кордону. Тому саме українські історики і музейники, архітектори та художники мають створити меморіял у Бабиному Яру. Створити його для своїх дітей.

Але як єврей я хотів би, щоб у цьому меморіялі українські діти почули про деякі вічні речі. Я хочу, аби Голокост став символом того, що несе із собою заперечення тисячолітніх моральних цінностей та спроба людини “в науковий спосіб” перетворити світ. І нацизм, у підґрунті якого лежав “науковий расизм”, у цьому сенсі нічим не відрізнявся від соціялізму, в підґрунті якого був “науковий комунізм”. Обидва проголошували необхідність позбутися “зайвих”, “шкідливих”, “ворожих” рас чи класів. Відкидання Б-га також мало наслідком відкидання універсальної релігійної етики, створення штучної расової чи класової моралі, а відтак леґалізацію масового знищення “неповноцінних” рас чи “некорисних” класів. І я хочу, аби українські діти знали, що саме юдаїзм приніс у світ ідеї абсолютної цінності людського життя і рівности людей перед Б-гом, які згодом лягли в основу християнства та інших світових релігій. Саме наші мудреці тисячі років тому проголосили: “Хто вбиває одну душу, руйнує цілий світ. Хто рятує одну душу, рятує цілий світ”. Тому ми маємо дивитися на Голокост не як на унікальну єврейську трагедію, а як на символ усіх геноцидів і масових убивств минулого, а пам’ять про єврейські жертви Бабиного Яру має бути невіддільною від пам’яті про його жертви серед ромів, українців, росіян та інших народів. І не має згасати пам’ять про Праведників!

Зі щирим сподіванням на те, що Ви мене почуєте,

Віталій Нахманович”.

Скандал навколо “Бабиного Яру”

У квітні в Мережі розгорівся гучний скандал через залучення до фільмування стрічки “Дау. Дегенерація” російського режисера Іллі Хржановського немовлят з українських дитячих будинків.

На тлі скандалу спливло, що режисер Ілля Хржановський також є художнім керівником Меморіального центру “Бабин Яр”. Почалося публічне обговорення запропонованої ним концепції меморіалу.

В її основі “поєднання перформативних та дослідницьких практик”. Головна мета таких практик – “погляд людини на себе крізь гіперреальність”. Для цього відвідувач майбутнього музею має пройти крізь такі простори як “зона особистих історій”, “історична наративна зона Бабин Яр”, “ритуальна їдальня” чи ж “молитовна зала”. На відвідувача мають впливати звуки та запахи, відчуття вологості та непевність щодо довжини маршруту.

Якийсь відрізок маршруту доведеться пройти у повній мовчанці, але при цьому й зробити свій “етичний вибір”, за прикладами “Стенфордського тюремного експерименту”, чи ж експериментів “доброго самаритянина” або “апатичного спостерігача”. До внесених Хржановським ідей є багато етичних запитань, як й до фільму “Дау. Дегенерація”. Чому саме — #Букви розповідали у матеріалі.

Кілька десятків культурних діячів та народні депутати зверталися до Меморіального центру “Бабин Яр” з вимогою звільнити скандального режисера з посади  художнього керівника центру.

Через ситуацію навколо режисера з РФ Іллі Хржановського колишній головний історик проєкту Меморіального центру “Бабин Яр” Карел Беркгоф заявив, що більше не може публічно підтримувати його “з етичних міркувань”. 

Сам Хржановський відповів на критику, звинувативши тих, хто виступає проти його концепції, у антисемітизмі. До того ж на його думку, скандали довкола його проєктів влаштовує “злочинна група”.

“У Росії це робить держава, а в Україні – група осіб, яким більше підходить назва “організована злочинна група”. Люди, що підігрівають скандали і інсинуації навколо проєкту, відкидають Україну від її європейського шляху в середньовіччя”, – заявив Хржановський.

В кінці липня відбулася веб-конфереція за участю президента України Володимира Зеленського, мера Києва Віталія Кличка, членів наглядової ради фонду “Меморіал Голокосту “Бабин Яр” і міжнародних партнерів, присвячена будівництву меморіалу.

Під час зустрічі Зеленський виступив на підтримку проєкту меморіалу.

“Багато українців носять високе звання “Праведника народів світу”. Це українці, які часто ціною власного життя, рятували євреїв у Голокост. Створення меморіалу – дуже важливе для нашої країни. В її історії – було багато трагічних сторінок. Однак, ми маємо пам’ятати про них, розповідати своїм наступним поколінням. Такі моменти повинні бути в історії України. Вони є в наших розповідях, в пам’яті, в книжках. Дуже хочеться, щоб цей проєкт було втілено в життя і ми разом з вами збудували історію”, — сказав президент.

При цьому у пресрелізі Меморіального центру не було зазначено, про який саме проєкт йдеться. Колишній голова Інституту національної пам’яті, нардеп від “Європейської Солідарності” Володимир В’ятрович пояснив, що глава держави підтримав альтернативний проєкт меморіалізації Бабиного Яру, запропонований Хржановським.