За чверть століття свого існування американський бренд вуличного одягу Supreme став відомим по всьому світу, співпрацював з французьким будинком моди Louis Vuitton і приніс своїм творцям мільярд доларів чистого прибутку.

Фото: Supreme / Instagram

Символом бренду є нехитрий логотип — білий напис “Supreme” шрифтом Futura, вміщений в червону рамку. Різні товари з цим логотипом не тільки миттєво купуються, а й з націнками перепродаються на вторинному ринку.

Фото: Supreme / Instagram

Знамените лого з’явилося в 1994 році. Тоді засновник Supreme Джеймс Джеббіа, який і раніше займався продажами, почав працювати над створенням власного бренду і його фірмовим стилем, з чим йому допомагав графічний дизайнер. Як Джеббіа зізнавався в інтерв’ю Нighsnobiety, тоді на допомогу прийшла книга про американську художницю-постмодерністку Барбару Крюгер.

Хоча саме роботами Крюгер дизайнер надихався для розробки логотипу стрітвер-бренду, в них не було нічого ані про скейтбординг, ані про хіп-хоп-музику, з якими себе асоціював бренд. Її роботи розповідали про набагато більше й несли ідею протистояння нерівності жінок та чоловіків й консьюмеризму, що поширювався усюди.

Фото: Supreme / Instagram

Барбара Крюгер почала свою кар’єру наприкінці 60-х. Першими її роботами були полотна з різних матеріалів, на які її надихали твори сучасних художниць-феміністок. Незважаючи на те, що ранні роботи художниці знаходили відгук у публіки і навіть потрапляли на бієнале, Крюгер не була ними задоволена і на тривалий час закинула творчість.

В середині 70-х років вона переїхала в Лос-Анджелес, почала викладати в Каліфорнійському університеті і знову захопилася мистецтвом. У той час вона експериментувала з мистецтвом колажу: художниця створювала роботи на основі фотографій, доповнюючи їх ємними гаслами, надрукованими переважно білим кольором на червоному фоні.

На художній виставці Public Address 1981 року Крюгер вперше представила білий текст, надрукований шрифтом Futura, в червоній рамці на чорно-білому зображенні. Це просте поєднанні, яке так добре запам’ятовується, стало візитною карткою Крюгер, і саме воно роками пізніше сподобалося дизайнерові Supreme.

У 1987 році була створена її найпопулярніша робота в цьому стилі — “Я роблю покупки значить існую” (англ. I shop therefore i am), яка являє собою перекручену цитату Декарта “Я мислю значить існую” (англ. I think therefore I am) і спрямована на боротьбу з культурою споживання, що широко розповсюджується.

Фото: з відкритих джерел

Незабаром Крюгер зробила ще одну роботу, яка стала популярною, під назвою “Твоє тіло — поле битви” (англ. Your Body Is A Battleground), представлену в тому ж стилі. Ця робота художниці несе більш гучне політичне послання й створена в підтримку феміністського руху.

Ці роботи Крюгер, незважаючи на те, що розцінювалися деякими як пропагандистські, принесли їй приголомшливий успіх. Вони тривалий час виставлялися в музеях сучасного мистецтва Лос-Анджелеса, Нью-Йорка і Вашингтона. У 2005 році Крюгер була нагороджена премією “Золотий лев” після того, як її колажі були виставлені на 51-му Венеціанському бієнале.

Фото: wikipedia.org

Сьогодні Крюгер живе в Лос-Анджелесі і Нью-Йорку, викладає в Каліфорнійському університеті й продовжує займатися мистецтвом, створюючи інсталяції в тому ж стилі. Дух її праць також з не змінився: в своїй творчості Крюгер і донині звертається до питань соціальної несправедливості по відношенню до жінок і іронізує над культурою споживання.

Цікаво, що сама художниця, незважаючи на оригінальність і популярність своїх праць, заперечує, що стиль був придумав нею. У численних інтерв’ю Крюгер заявляє, що стиль не належить їй, і іронізує над запитаннями на цю тему. В той же час Supreme, який використовує її стиль, відстоює у суді свої права на нього. Так сталося, наприклад, в 2013 році, коли Supreme подали в суд позов на 10 млн доларів на бренд вуличного одягу Married To The Mobor, що випустив лінійку одягу з принтом “Supreme Bitch”.

Фото: з відкритих джерел

Ця ситуація стала причиною для першої публічної заяви Крюгер про бренд. Вона було не менше ємною, ніж її художні роботи, і вмістилася лишень в три рядки.

“Я думаю, що це було так забавно. Ось ці люди, такі класні, і вони пред’являють позов один одному на самому звичайному, пропрієтарного, грошовому рівні. Я чекаю, коли всі вони пред’являть мені позов за порушення авторських прав”, — іронізувала художниця в інтерв’ю The New Yorker.

Пізніше Крюгер навіть влаштувала акцію, присвячену цій ситуації. Восени 2017 року художниця встановила 5 нових експонатів в рамках бієнале Performa. Серед них — рекламний щит, на якому на червоному тлі було написано: “Кому що належить?” (англ. Who Owns What?).

Фото: з відкритих джерел

Також арт-простором для художниці ставав скейт-парк: Крюгер розмістила по всьому парку наклейки із запитаннями, написаними в характерому для неї стилі.

Фото: з відкритих джерел