Вже через шість днів новий закон №361-IX “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення” набирає чинності. Даний документ був прийнятий Верховною Радою 6 грудня та підписаний Президентом України Володимиром Зеленським 29 грудня.

Закон адаптує  в національне законодавство   України    рекомендацій FATF, а також директиви Європейського союзу проти відмивання грошей та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковими для країн, що претендують на членство. Ухвалення закону було частиною міжнародних зобов’язань України, визначених Угодою про асоціацію з ЄС.

На які операції Закон вплине?

Документ передбачає введення деяких обмежень при проведенні грошових операцій на суму понад 5 тисяч. Для здійснення таких операцій буде необхідно підтвердження особи.

Так при здійсненні операцій на суму понад 5 тисяч гривень в касах банків та поштових відділень буде необхідно показувати документ, що засвідчує особу (паспорт, водійські права).

У терміналах банків особистість буде необхідно підтвердити за допомогою карти, отже, буде необхідно мати рахунок.

У терміналах небанківських установ для посвідчення особи матимуть придумати інший спосіб посвідчення особи (як BankID, MobileID). Яким саме чином це буде реалізовано, наразі невідомо.

На практиці це означає, що анонімно не можна буде, наприклад, поповнити чиюсь карту, а також зробити грошовий переказ на суму понад 5 тисяч гривень.

Аналогічні правила будуть діяти для переказів коштів для оплати вартості товарів, робіт, послуг, а також погашення заборгованості за кредитом на суму понад 30 тисяч гривень.

На які операції це не вплине?

Заступниця голови Нацбанку України Катерина Рожкова запевнила, що нові правила фінмоніторингу “ніяк не вплинуть на більшість операцій з переказу грошей”.

У пояснювальному листі НБУ щодо імплементації вимог Закону № 361-IX, який є в розпорядженні #Букв, повідомляється, що нововведення не вплинуть на такі операції як:

  • переказ коштів (понад 5 тисяч гривень) з метою сплати податків, зборів, платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, штрафних санкцій та пені за порушення законодавства в державний та місцевий бюджети, до Пенсійного фонду, на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
  • переказ коштів (понад 5 тисяч гривень) з метою оплати житлово-комунальних послуг;
  • перекази коштів (на суму до 30 тисяч) для оплати вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом;
  • оплат товарів та послуг за допомогою карти або іншого платіжного пристрою, якщо його номер супроводжує переклад (незалежно від суми);
  • зняття коштів з власного рахунку;
  • переказ готівки на суму до 5 тисяч гривень.

Тобто, при виконанні зазначених   операцій за допомогою терміналів, банкоматів, а також у касах банківських установ та поштових відділень, показувати документи або засвідчувати особу іншим способом (BankID, MobileID) буде не потрібно.

Що щодо електронних гаманців?

Згідно з листом НБУ, для так званих технічних електронних гаманців, які не пов’язані з ініціацією переказу коштів на користь інших фізичних осіб, підтвердження особи не потрібно, хоч би якою була сума переказів, що здійснюються з їх допомогою. Йдеться, наприклад, про рахунки, закріплені за номерами телефонів абонентів стільникового зв’язку та за бонусними/накопичувальними картами в магазинах.

А ось електронні гаманці, які використовуються для переказів іншим особам, під дію Закону потрапляють. Вони також матимуть подбати про організацію способів ідентифікації та верифікації клієнтів. Анонімні платежі на суму понад 5 тисяч гривень за допомогою таких гаманців робити буде не можна.

Обхід обмеження і проблемні питання

Відповідно до Закону, сума відправленого анонімно переказу має не перевищувати 5 тисяч гривень. Аналогічне правило діє і в разі, якщо анонімних переказів одному і тому ж одержувачеві було кілька, а їх загальна сума перевищує 5 тисяч гривень. У листі регулятора наголошується, що отримати такі перекази можна  лише  за умови відсутності ознак пов’язаності між ними.

Тобто, в разі, якщо на один і той самий рахунок буде зроблено кілька анонімних переказів, а їх загальна сума перевищить 5 тисяч, цей переказ може бути розцінений банком одержувача як підозрілий.

В такому разі  є ймовірність, що фінустанови будуть блокувати доступ до цих коштів та вимагати пояснення щодо законності їх походження. Стосовно цього  особливому ризику піддаються рахунки, наприклад, волонтерських та благодійних організацій, діяльність яких пов’язана з пандемією COVID-19 та війною на Донбасі, — перекази таким організаціям нерідко здійснюються анонімно.

При цьому станом на 22 квітня, за 6 днів до набрання чинності законом, механізм, відповідно до якого банки матимуть реагувати на такі підозрілі платежі, не зрозумілий.

Перший заступник голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк в коментарях #Буквам зазначив, що така проблема дійсно може виникнути, але ризик таких інцидентів “в загальній масі перебільшений”.

“Регулятор зараз дає пояснення, що не робитиме таких драконівських методів. Але, так, це проблема, яка дійсно може виникнути. Я зі свого боку буду звертатися  до Нацбанку  з проханням дати роз’яснення з цього приводу”, — зазначив він.

Железняк також додав, що нововведення, передбачені законом, матимуть вводитися поступово, але ряд проблем може виникнути вже з моменту  набрання чинності законом.

“Щоб люди не звітували за такі транзакції, має бути дано якесь вікно можливостей на час, поки закон набирає чинності”, — вважає Железняк.

У зв’язку з цим нардеп виступив з ініціативою відкласти момент набрання чинності законом  на 2 місяці, однак Нацбанк цю ініціативу не схвалив.