Про це йдеться у дослідженні Інституту масової інформації (ІМІ).

За результатами моніторингу онлайн-медіа видно, що фемінітиви використовуються в медіа дуже несистематично.

“Наприклад, редактори “Інтерфакс-Україна” взагалі ігнорують використання фемінітивів і позначають рід діяльності жінки чоловічими відповідниками. У моніторинговий період мізерний індекс фемінітивів був у матеріалах “РБК-Україна” – лише 8% загальної кількості згадок про жінок. На противагу цим прикладам є медіа, які активно вживають фемінітиви: це “Кореспондент” (83% загальної кількості згадок про жінок), Суспільне (78%) і “Букви” (70%)” – йдеться у дослідженні.

Що стосується сторінок онлайн-медіа в соціальних мережах, то за даними ІМІ, виявилося, що в соцмережах медіа здебільшого ілюструють дописи зображеннями чоловіків (у 70% матеріалів), натомість на фотографії жінок припадає 30%. Що ж до фемінітивів, то в соцмережах вони вживаються лише у 12,4% загальної кількості постів медіа. Цікаво, що такий перекіс може не відповідати редакційним практикам. Тобто на сайті онлайн-медіа може вживати фемінітиви, а в соцмережах – ні.

  • Раніше повідомлялося, що понад 40% співробітників ЗМІ вважають, що дотримання гендерного балансу в медіа ускладнить роботу журналістів.
  • Раніше прессекретарка президента України Володимира Зеленського Юлія Мендель заявила, що фемінітіви в українській мові погано впливають на права жінок.