Про це йдеться у матеріалі Financial Times.

Після восьми місяців жорстоких боїв російські війська наступають на місто з трьох напрямків, тримаючи головну лінію постачання українських військових під сильним тиском, а Київ постав перед болісним вибором, якою буде ціна утримання Бахмута.

Хоча аналітики кажуть, що Бахмут має невелике військове значення, місто стало центром як українського опору, так і намаганням Москви відновити імпульс на полі бою.

Останніми місяцями українці почали називати місто “фортецею Бахмут”, оскільки воно встояло після безперервних важких боїв. А “Бахмут тримається” стало бойовим кличем солдатів, а також президента Володимира Зеленського у його вечірніх зверненнях.

Однак за допомогою безжальних обстрілів і атак у стилі Першої світової війни російським військам вдалося захопити кілька міст і сіл навколо Бахмута за останні тижні. Найвідомішим серед них було місто Соледар, що займалося видобутком солі, за 15 км на північ.

Бійці ПВК “Вагнер”, організації найманців, заснованої близьким соратником Путіна Євгеном Пригожиним, були в основі російського нападу. Багато “вагнерівців” завербовано з колоній у віддалених регіонах Росії. Їх використовували як “гарматне м’ясо”, розповіли виданню Financial Times українські військові під час візиту в грудні.

Але Денис Ярославський, командир українського підрозділу, який діяв у Бахмуті, заявив, що добре навчені російські регулярні війська зараз підтримують “вагнерівців” в їхніх спробах оточити місто.

Це підтвердив американський Інститут вивчення війни (ISW).

“Введення російських звичайних сил на лінію фронту в Бахмуті компенсувало кульмінацію наступу ПВК “Вагнер” та зберегло ініціативу для російських операцій навколо міста”, – йдеться в оцінці аналітиків від 1 лютого.

Останні успіхи дали певні підстави військам РФ заявити 1 лютого, що вони фактично оточили Бахмут.

“Бахмут зараз оперативно оточено, і наші сили замикають кільце навколо міста”, – сказав Ян Гагін, один з “посадовців” так званої “ДНР”.

Якщо він говорить правду, це може спонукати Київ наказати вивести свої сили з міста. Однак українські військові заперечували, що місто оточене, і наголошували, що траса Бахмут – Костянтинівка, важливий маршрут постачання української армії та артерія евакуації цивільного населення, залишається під їхнім контролем.

“Шлях до Бахмута не перекрито. Робиться все, щоб [російські війська] не перекрили рух наших підрозділів. До Бахмута доставляється все необхідне спорядження, боєприпаси, продовольство тощо”, – заявив речник східного командування ЗСУ Сергій Череватий в етері державного телебачення 31 січня.

Український військовий, який воює в Бахмуті біля села Іванівське, де російські сили зосередили свої атаки, сказав, що він та його побратими впевнені, що зможуть утримати лінію. За його словами, бої були “інтенсивними”.

“Вони кидають нам усе, що мають”, – сказав він.

Однак Конрад Музика, директор Rochan Consulting і аналітик з питань оборони, який стежить за війною, написав у звіті 2 лютого, що “загальна ситуація в районі Бахмута погіршується для українців, головним чином через те, що російський вогонь контролює основні шляхи постачання, що ведуть до міста”.

Череватий ж сказав, що ЗСУ можуть вивести з Бахмута, якщо генерали вважатимуть за потрібне мінімізувати кількість втрат та зайняти кращі позиції.

Однак командири не можуть вивести війська “просто так”, сказав він.

“Військове керівництво розглядає різні можливі сценарії і уважно спостерігає за ворогом”, – сказав він.

Офіційної кількості загиблих у битві під Бахмутом, яка почалася в травні і триває досі, немає. Обидві сторони часом заявляли, що щодня вбивали до сотень ворожих військових. Цивільні жителі також гинули.

Бахмут, відомий своїми соляними копальнями та виробництвом ігристих вин, був домом для понад 70 000 людей до повномасштабного вторгнення Росії в лютому минулого року.

Олексій Рева, який був мером Бахмута 33 роки поспіль, заявив у середу, що у місті залишилося лише 6,5 тисячі жителів. Понад 60% будівель міста пошкоджено або знищено російськими авіаударами та обстрілами, а електрики, опалення та води немає вже понад 4 місяці, – додав він.

За словами Реви, під час російського обстрілу 1 лютого загинули 70-річний чоловік і 12-річний хлопчик, а ще шість осіб у віці від 16 до 66 років зазнали поранень.

Очільник Донецької ОВА Павло Кириленко поділився знімками, які, за його словами, були наслідками теракту. Вони показали велику діру в цегляній стіні аптеки, тіло хлопчика в спортивному костюмі та велику калюжу крові.

Під час візиту FT до Бахмута у грудні жителі брали воду зі струмків, готували їжу на відкритому вогні на вулиці та стояли в черзі за гуманітарною допомогою біля зруйнованого Палацу культури в центрі міста. Кожні кілька секунд було чути вибухи чи автоматну стрілянину.

Росія вважає, що захоплення Бахмута відкриє двері її військам для захоплення решти Донбасу. Але в той час, як Бахмут є регіональним вузлом з кількома магістралями, що ведуть до стратегічних міст, таких як Слов’янськ і Краматорськ, просування за межі Бахмута навряд чи буде легшим, ніж боротьба за його взяття. Тутешня місцевість – це низка пагорбів, долин і зубчастого білого каміння, які нелегко пройти навіть на всюдиходах.

“Якщо не буде краху української оборони, росіян чекає важке просування вперед”, – додав Музика.