#Букви розповідають, чим запам’ятається українцям В’ятрович.

В’ятрович – український науковець-історик, публіцист, дослідник історії визвольного руху, громадський діяч. Доктор філософії (кандидат історичних наук). Він очолював УІНП з 25 березня 2014 року.

У 2008—2010 роках В’ятрович очолював Архів СБУ та розсекретив архіви колишнього Комітету державної безпеки СРСР. У 2010—2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету.

В 2013 році тоді ще майбутній голова УІНП підтримав Євромайдан. Зокрема, він був одним з найбільш активних учасників акцій протесту. В’ятрович координував дії груп демонстрантів, які блокували Верховну Раду і урядові будівлі. Після перемоги Революції Гідності історика призначили на посаду директора Українського інституту національної пам’яті.

Фото з відкритих джерел

Чим прославився В’ятрович на посаді голови УІНП

Насамперед, екс-голова УІНП провів інституційну реформу Інституту, який став (згідно європейської практики) органом влади.

Тоді він пояснював, що демократичні зміни у посттоталітарній Європі починалися з викриття фактів про злочини минулого режиму. Тому засудження комуністичного і нацистського тоталітарного режимів, заборона пропаганди їхньої символіки та вільний доступ до архівів таємних спецслужб стали ключовими елементами політики декомунізації, котра офіційно стартувала із прийняттям декомунізаційного пакету законів 9 квітня 2015 року.

Зокрема, в рамках декомунізації за останні 5 років повернули історичні або отримали нові назви 52 тисячі вулиць, 989 міст та сіл, 26 районів.

За даними Архіву СБУ тепер втричі більше людей шукають інформацію про сімейну історію. Україна посіла перше місце серед пострадянських країн у міжнародному рейтингу доступу до архівів КДБ, а сам режим доступу – найбільш ліберальний у Європі: необхідно лише звернення та паспорт.

Також почалося створення незалежного від сучасних силовиків та правоохоронних органів Архіву національної пам’яті, зокрема отримано приміщення для перевезення архівів про репресії у цей новий “цивільний” архів, що значно спростить доступ для людей.

Створено Музей Революції Гідності та почалося спорудження Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні.

Завдяки В’ятровичу, на національному рівні визнано борцями за незалежність учасників визвольного руху та стартувала нова хвиля реабілітації репресованих за часів СРСР.

Водночас, Інститут провів значну роботу щодо спростування ключових міфів щодо української історії, насамперед Україна позбулася радянського кліше “Велика вітчизняна війна” щодо Другої світової війни. Таким чином повернула в український історичний наратив викинуті два роки війни та історії мільйонів людей, котрі не вписувалися у радянський пропагандистський офіціоз.

Крім того, упродовж 2015–2019 років Інститут розробив або взяв участь у розробці 60 проектів нормативно-правових актів – законів, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів, указів президента. З них Верховна Рада України ухвалила як закони – п’ять.