Що очікує Туреччина від Швеції та Фінляндії в обмін на вступ цих країн до НАТО

Про це повідомляє ділове видання Bloomberg із посиланням на інформацію від посадовців на умовах анонімності.

Ось короткий виклад основних принципових пунктів, котрі Туреччина має намір обговорити.

Питання курдів

У країні наполягають на тому, аби будь-які нові кандидати в члени НАТО визнали курдських повстанців як усередині Туреччини, так і за її межами в Сирії та Іраку, незаконними формуваннями.

Це було основним джерелом напруженості всередині Альянсу, тому що, хоча всі члени НАТО визнають Курдську робочу партію (РПК) терористичною організацією в Туреччині, багато хто підтримував зброєю її сирійський підрозділ, YPG, у боротьбі проти ІДІЛ.

Туреччина вимагає, щоб Швеція та Фінляндія публічно засудили не лише РПК, але і її підрозділи. У виданні наголосили, що визнання РПК терористичною організацією недостатньо: скандинавські країни мають зробити більше, щоб придушити прихильників РПК, які, за їхніми словами, є активними у їхніх країнах.

Експорт зброї

Анкара також хоче, щоб країни зняли обмеження на експорт зброї, які вони наклали на Туреччину разом із декількома іншими членами ЄС після її вторгнення у Сирію у 2019 році.

Хоча торгівля зброєю Туреччини з двома країнами незначна, але країна принципово не погодиться на розширення військового союзу з партнерами, котрі блокують такі угоди. Раніше міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу публічно заявив, що обмеження на озброєння “суперечать духу” НАТО.

Попередні помилки

Туреччина погодилася на вступ Греції в НАТО у 80-х роках після того, як країни вели війну у 1974 році за Кіпр. Своє рішення Анкара вважає великою помилкою, тому що згодом Афіни та їхні кіпрські союзники стали основними перешкодами, що блокують заявку Туреччини на членство в ЄС, відхилили голосування ООН щодо плану об’єднання Кіпру та ведуть постійні територіальні суперечки з Туреччиною через частини Егейського та Середземного морів.

Вивчивши цей урок, посадовці вважають, що перш ніж давати схвалення на вступ Швеції та Фінляндії, спочатку країнам слід вирішити суперечки та публічно висловити солідарність з Туреччиною.

Своєю чергою, президент Фінляндії Саулі Нііністо, який у четвер разом із прем’єр-міністром Швеції Магдаленою Андерссон їде до Вашингтона, зазначив, що він “оптимістичний”  щодо позиції Туреччини та зауважив, що наразі можна “керувати шляхом обговорень”, водночас не звертаючись до жодних конкретних вимог Анкари.

• Нагадаємо, 15 травня Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Туреччина чітко дала зрозуміти, що немає наміру блокувати членство Швеції та Фінляндії в Альянсі.
• 15 травня, президент Фінляндії Саулі Нііністе заявив, що країна офіційно вирішила подати заявку на вступ до НАТО. Він зазначив, що до цього рішення Фінляндію підштовхнула агресія РФ проти України.
• Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив про “швидкий вступ” Швеції та Фінляндії до Північноатлантичного Альянсу, якщо країни подадуть відповідні заявки.
• Водночас президент Хорватії Зоран Міланович має намір ветувати вступ Фінляндії і Швеції в НАТО, якщо представлятиме країну на майбутньому Північноатлантичному саміті.
• Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель впевнений, що Швеція та Фінляндія отримають рішучу і сильну підтримку країн-членів ЄС.