Про це повідомляє американське видання The New York Times, #Букви публікують переклад матеріалу.

Втративши позиції через жорстоке просування Росії на сході, Україна в понеділок зажадала арсеналу складної західної зброї, у багато разів більшого, ніж обіцяли або навіть обговорювали. Україна демонстративно тисне на західних лідерів із вимогою переглянути підхід до війни.

Тактика, яка добре послужила українцям на початку війни, стала не настільки ефективною, оскільки бойові дії перемістилися на відкриту місцевість Донбасу, де росіяни покладаються на свою величезну перевагу в дальній артилерії. Російські війська готові взяти Сєвєродонецьк (Луганська область) і наближаються до сусіднього міста Лисичанськ.

Оскільки лідери Франції, Німеччини та Італії планують свій перший візит після початку війни до Києва, вони та інші західні лідери мають вирішити, чи подвоїти озброєння України, чи наполягати на переговорах з Москвою щодо припинення війни. 

Іван Крастев, який очолює Центр ліберальних стратегій у Софії (Болгарія), називає розбіжності в Європі боротьбою між “партією справедливості”, найсильнішою на сході, яка хоче відтиснути та покарати російські сили, і “партією миру”, найсильнішою на заході, яка хоче, щоб війна закінчилася швидко, мінімізуючи людські та економічні втрати.

Радник голови ОП Михайло Подоляк у понеділок закликав до масштабнішого та швидшого постачання сучаснішої зброї та спорядження з країн НАТО. ЗСУ зазнають значних втрат військових і техніки на Донбасі, закінчуються боєприпаси для артилерії радянських часів, а українські чиновники стверджують, що російська артилерія на сході перевершує вогонь власної у пропорції 10:1.

Подоляк заявив, що Україні потрібні 300 мобільних реактивних систем залпового вогню, 1000 гаубиць, 500 танків, 2000 одиниць бронетехніки і 1000 безпілотників, щоб досягти паритету з Росією на Донбасі. Сполучені Штати пообіцяли чотири мобільні ракетні установки, а Велика Британія – ще кілька; Вашингтон відправив трохи більше 100 гаубиць, а інші країни – ще кілька десятків.

У селі Верхньокам’янське Донецької області на сході України в понеділок: зруйновані росіянами будинки…Тайлер Хікс / The New York Times

Такі величезні запити можуть бути нереалістичними чи не практичними — гаубиці, наприклад, прибувають швидше, ніж можна навчити українців їх використовувати, — але Подоляк, Зеленський та інші явно мають намір продовжувати тиск на Захід, скаржачись щодня, що поточний потік зброї – вкрай недостатній.

“Якщо ви вважаєте, що ми повинні програти, просто скажіть нам прямо “ми хочемо, щоб ви програли”, і ми зрозуміємо, чому ви даєте нам зброю на такому рівні”, – сказав Подоляк в інтерв’ю. 

Західні лідери погоджуються, що здатність України протистояти російському вторгненню значною мірою залежатиме від того, наскільки швидко і в яких кількостях їхні країни зможуть постачати важке озброєння. Вони запровадили жорсткі економічні санкції проти Росії, надали Україні значну фінансову та військову допомогу та публічно наполягали на тому, що саме українські демократично обрані лідери мають вирішувати, як і коли вести переговори з Росією.

Але вони також стурбовані тим, що тривала війна може залучити у неї країни НАТО, що змусить президента Росії посилити жорстоку, але традиційну кампанію. Зокрема, президент Франції Емманюель Макрон двічі сказав, що важливо не “принижувати Росію”.

Європейські чиновники також занепокоєні шкодою, яку завдають їхній економіці інфляція та високі ціни на енергоносії, а також ймовірною внутрішньополітичною реакцією. І багато хто в Європі прагне знайти спосіб, навіть якщо це буде тимчасове припинення вогню, відновити експорт українського зерна, оскільки світові ціни на продовольство зростають, а частина світу наражена на загрозу голоду.

Такі розмови викликають скандали в Києві та столицях Центральної та Східної Європи, де Росії найбільше бояться, і чиновники замислюються над питанням, наскільки їхні друзі на Заході віддані відбиванню агресії Путіна. Лідери кількох країн, які колись входили до радянського блоку, вважають, що ця війна виходить поза межі кордонів України. Вони переконані, що амбіції Кремля відновити цю сферу впливу та повалити європейський безпековий порядок мають зазнати поразки, а не чекати лише припинення вогню.

У неділю над Сєвєродонецьком: дим під час інтенсивних боїв між українськими та російськими силами.Кредит…Тайлер Хікс / The New York Times

Європейці очікують, що конфлікт триватиме, і жодна зі сторін не буде готовою або не бажає брати участі у значущих переговорах, поки бойові дії не припиняться, або доки одна сторона не отримає вирішальну перевагу. 

Європейський Союз серйозно зважує, чи швидко зробити Україну офіційним кандидатом на членство, попри історію корупції та поганого управління. 

І незрозуміло, чи щось, крім повної перемоги, задовольнить Путіна. Попри це, і неясно, як він це визначить.

Поїздка до Києва Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца та прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі офіційно не підтверджена, а конкретні дати тримаються в секреті з міркувань безпеки, але вона відбудеться до зустрічі на саміті G7, яка розпочнеться 26 червня.

Зустріч із Зеленським у Києві мала б очевидний символізм підтримки цими західноєвропейськими країнами оборони України, її територіальної цілісності та її надії на європейське майбутнє. Ці троє, ймовірно, оголосять про нові поставки зброї для України та обговорять різні варіанти допомоги Україні в експорті зерна з блокованого Одеського порту.

Чи будуть розмови про припинення вогню чи переговори, невідомо.

Речник пана Макрона, анонімно інформуючи журналістів, сказав, що Франція хоче, щоб Україна перемогла. Але сам Макрон ніколи не говорив цих слів публічно. А Шольц, якого критикували за те, що він не постачає Україні зброї у достатній кількості та в достатніх темпах, каже, що Росія не повинна перемагати, але ніколи не говорив, що Україна має досягти перемоги.

Драгі порушив італійську традицію близькості з Москвою, рішуче підтримавши Україну, навіть її членство в Європейському Союзі (хоча його колега Макрон переконаний, що членство України в ЄС не є можливим протягом найближчих десятиліть). 

Українська бронетанкова колона цього місяця в лісі поблизу міст Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Кредит…Фінбарр О’Райлі для The New York Times

Україна і Росія зустрілися для переговорів про припинення вогню на початку війни, але обговорення нічого не дало, і кожна сторона звинувачувала іншу в несерйозному ставленні до миру. Українські чиновники зараз кажуть, що переговори з Росією були б передчасними, потенційно закріпивши російські здобутки і фактично винагородивши агресію.

На початку війни, особливо на півночі, українці завдали Росії важких втрат у ближніх боях. Оскільки російські сили на Донбасі зараз більше не бажають втягуватися в бій на короткі відстані, така тактика вже не працює.

Зростаючий потік західної зброї та боєприпасів, на переконання українців, може допомогти їм переломити ситуацію на сході — або, принаймні, зупинити просування Росії — оскільки російські війська зазнають великих втрат і вичерпують запаси зброї.

Але мало хто вірить, що ця війна – близька до завершення, або що будь-яка сторона близька до колапсу, попри те, що економіки Росії та України продовжують слабнути.

У понеділок українські військові повідомили, що російські війська втиснулися в центр Сєвєродонецька, оскільки в зруйнованому місті точилися вуличні бої. Українські чиновники хочуть зробити захоплення міста якомога дорожчим для росіян, але побоюються, що незабаром воно може бути оточене разом із великою кількістю українських військових.

Навіть якщо Сєвєрнодонецьк і Лисичанськ впадуть, завершивши захоплення Луганської області Росією, Україна все ще бореться за контроль над частинами сусідньої Донецької області, а в контрнаступах її сили повернули територію навколо Харкова на північному сході та Херсона на півдні. 

У неділю евакуювали родини з Лисичанська.Кредит…Тайлер Хікс / The New York Times

Ендрю А. Міхта, німецький американський політолог, стверджує, що партія миру в Європі втрачає історичну можливість передати Путіну чітке послання, який відкрито порівнював себе з Петром Великим, першим російським правителем, який оголосив себе імператором.

“Захист України — це не лише національний суверенітет та територіальна цілісність — історично два основоположні принципи демократичного правління — але й в остаточному підсумку витіснення Росії з Європи, тим самим закладає край тривіковому її імперському рухові”, — написав Міхта для Politico. 

“Вперше за сучасну епоху, — писав він, — це змусить Москву змиритися з тим, що потрібно в економічній та політичній царинах, щоб стати “нормальною” національною державою”.