#Букви розповідають, якими будуть виплати в 2021 році і чого чекати українцям.

Основні показники держбюджету-2021

Держбюджет-2021 базується на макроекономічному прогнозі, згідно з яким передбачається зростання реального ВВП на 4,6% (після падіння приблизно на 4,8% в поточному році).

Інфляція прогнозується на рівні 7,3%, а середньорічний курс – 29,1 гривні до долара США.

Розмір номінальної середньомісячної зарплати прогнозується на рівні 13,6 тис. грн, а рівень безробіття – 9,2%.

З моменту ухвалення документа в першому читанні доходи держбюджету збільшили на 21 млрд грн: тепер вони становлять 1 трлн 92 млрд грн.

Витрати скорочені до 1 трлн 328 млрд грн (в першому читанні було 1 трлн 331 млрд грн). Як відзначали в Мінфіні України, це дозволило зменшити рівень дефіциту держбюджету до другого читання (різницю між доходами і витратами) з 6% до 5,5%. Але все одно дефіцит становить 240 млрд гривень.

Прожитковий мінімум

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становитиме 2189 гривень, з 1 липня – 2294 грн, з 1 грудня – 2393 гривні.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня – 2270 гривень, з 1 липня – 2379 гривень, з 1 грудня – 2481 гривня.

Для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія): з 1 січня – 1769 гривень, з 1 липня – 1854 гривні, з 1 грудня – 1934 гривні.

Денис Шмигаль

Що буде із зарплатами?

Мінімальна зарплата

Мінімальна зарплата складе в місячному розмірі: з 1 січня – 6000 гривень, з 1 грудня – 6500 гривень.

Як відомо, в Кабміні вирішили перенести підвищення “мінімалки” до 6500 гривень з 1 липня на 1 грудня 2021 року. Це зменшить надходження від податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ, яким, зокрема, фінансується і Пенсійний фонд.

Таке рішення в Мінфіні пояснювали тим, що різке збільшення розміру мінімальної заробітної плати може вплинути на інфляцію.

Педагоги

До другого читання було вирішено скоротити витрати на Міністерство освіти і науки України – на 4,097 млрд грн. Зокрема, на 2,86 млрд грн скорочена освітня субвенція місцевим бюджетам (а це, в тому числі, зарплати педагогам).

Як відомо, раніше Кабінет Міністрів ще на рік переніс реалізацію ухваленої в липні 2019 року постанови №822 про підвищення зарплат вчителів на 20-70%. Згідно з цим документом, з 1 січня 2021 року зарплата педагогів повинна була становити не менш як три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (6810 грн). З 2022 року розмір окладу повинен був збільшитися до 3,5 мінімумів, а з 2023-го – до чотирьох.

У МОН раніше пояснювали, що реалізація постанови у 2021 році потребуватиме додатково близько 50 млрд грн (державний бюджет – близько 39 млрд грн, місцеві бюджети – близько 11 млрд грн), а таких грошей немає.

Згідно з даними міністерства, посадовий оклад молодого вчителя без категорії і стажу роботи з вересня 2020 року становить 4 050 грн; вчителя I категорії – 5 051 грн; вчителя вищої категорії – 5385 грн.

Втім, у Міносвіти запевняють, що підвищення зарплат педагогам у 2021 році все ж буде.

“У держбюджеті на 2021 рік Міністерству освіти і науки України передбачені видатки обсягом 139,5 млрд грн, що на 26,6 млрд грн більше, ніж у 2020 році. В основному це кошти для збільшення заробітної плати освітян з 1 січня на 20% та з 1 грудня 2021 року – на 8,4%”, – запевнив в. о. міністра Сергій Шкарлет.

Медицина

Як відомо, Міністерство охорони здоров’я України просило виділити на 2021 рік 296 млрд грн, в тому числі 15,1 млрд гривень – на вакцинацію проти COVID-19. Кошти також планувалося спрямувати на істотне підвищення зарплат медикам.

Як відзначали в МОЗ, зараз середня заробітна плата лікаря становить приблизно 9 тисяч грн, середнього медичного персоналу – 7 тисяч грн, а молодшого медперсоналу – 5 тисяч грн.

Згідно з розрахунками міністерства, справедливі зарплати для медиків повинні починатися з 23 тис. грн – для лікарів, з 17 тис. грн – для середнього медичного персоналу і з 12 тис. грн – для молодшого медперсоналу. У зв’язку з цим МОЗ у своєму бюджетному запиті на 2021 рік і заклав витрати на медицину в розмірі 296 млрд грн.

Однак в ухваленому вчора держбюджеті-2021 передбачено виділення на медицину лише 159,19 млрд. З них на вакцинацію проти коронавірусу передбачено тільки 2,6 млрд грн.

У зв’язку з цим МОЗ готує законопроєкт, згідно з яким мінімальна зарплата медиків прив’язується до прожиткового мінімуму (що дозволило б її підвищити).

Тим часом прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запевняє, що “наступного року зарплати всіх медиків будуть підвищені на 30%”.

Що буде з пенсіями?

У 2021 році бюджет Пенсійного фонду вирішено урізати на 8,5 млрд грн (мова йде про фінансове забезпечення виплат пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, дефіциту коштів ПФУ).

Як це позначиться на пенсіях, поки до кінця не зрозуміло. Раніше в Кабміні планували п’ятиетапне підвищення пенсій у 2021 році, яке повинно було торкнутися близько 10 млн українців.

Зокрема, на березень 2021 року було заплановано індексацію пенсій на 11% (з 1 березня). Однак днями голова Мінфіну Сергій Марченко в одному з інтерв’ю відзначав, що зараз питання термінів індексації дискутується.

“Кошти на щорічну індексацію пенсійних виплат передбачені в повному обсязі. Зараз дискутуємо про терміни індексації – з березня або пізніше. З’ясуємо остаточно після оцінок і розрахунків бюджету Пенсійного фонду”, – заявляв він.

На січень 2021 року заплановано підвищення пенсій з 2100 до 2400 грн для пенсіонерів у віці від 65 років при наявності у них страхового стажу 30/35 років і більше (в зв’язку з ростом мінімальної зарплати до 6 000 тисяч гривень).

Також планується продовжити доплати по 500 гривень для осіб старше 80 років.

Повинні стартувати щомісячні доплати до пенсії в сумі до 400 гривень пенсіонерам у віці від 75 до 80 років (орієнтовно з липня).

Субсидії

Витрати на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу в грошовій формі передбачені в сумі 36 млрд 607,7 млн гривень.

Це на 6,9% (на 2,7 млрд грн) менше, ніж у 2020 році (39,3 млрд грн).

Як раніше пояснював міністр Марченко, Мінфін скоротив витрати на субсидії в держбюджеті-2021 через підвищення мінімальної заробітної плати, в зв’язку з чим “певні категорії громадян зможуть самі оплачувати і не будуть субсидіантами”.

Тим часом у Кабміні вже анонсували перегляд тарифів на електроенергію в сторону підвищення (але остаточного рішення поки немає). Крім того, для українців щомісяця перераховують тарифи на газ. Наприклад, у листопаді нинішнього року ціни на газ для населення зросли майже на 35%.

Кому підвищили?

У держбюджеті-2021 витрати не лише урізали, але й підвищували.

Так, витрати на обслуговування і забезпечення діяльності Офісу президента Володимира Зеленського так і не зменшили (незважаючи на обіцянки), залишивши на рівні 1,269 млрд грн. На 2020 рік бюджетом було передбачено 912,4 млн грн на обслуговування ОПУ (відтак, зростання склало майже 40%).

До другого читання в держбюджеті-2021 також збільшили витрати на:

• Апарат Верховної Ради – на 247 млн гривень (з 2,29 млрд до 2,535 млрд гривень);

• господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів – на 79,3 млн грн;

• Офіс генерального прокурора – на 2,034 млрд грн (до 11,54 млрд гривень);

• апарат Міністерства внутрішніх справ – на 797,4 млн гривень (до 14,9 млрд грн);

• Держпродспоживслужбу – на 538,1 млн гривень;

• Міністерство закордонних справ – на 498,2 млн гривень;

• Міністерство енергетики – на 350 млн гривень;

• Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості – на 42,3 млн грн;

• Міністерство захисту навколишнього середовища і природних ресурсів – на 491,2 млн гривень;

• Міністерство інфраструктури – на 2,405 млрд грн (з них 1 млрд грн виділили на розвиток інфраструктури аеропортів);

• Міністерство молоді і спорту – на 427,3 млн гривень;

• Міністерство культури та інформаційної політики – на 1,146 млрд грн;

• Державне космічне агентство – на 549,5 млн грн;

• Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей – на 59,87 млн грн (з 56 млн грн до 115,9 млн грн);

• Фонд державного майна України – на 136,9 млн грн.

  • Раніше Верховна Рада України підтримала в другому читанні і в цілому законопроєкт, який покликаний врегулювати низку питань у сфері надання житлово-комунальних послуг.
  • У жовтні 2020 року українцям нарахували 11 млрд грн за надання комунальних послуг. Ця сума на 57% перевищує торішній показник у розмірі 7 млрд грн.