Про це він заявив в інтерв’ю “Українському радіо”. 

Під час інтерв’ю ведуча спитала, якою є позиція Фокіна з приводу мовного питання на Донбасі.

Прямої відповіді заступник голови делегації України в ТКГ не дав, натомість озвучив свою позицію з приводу того, як наразі вирішується мовне питання в Україні.

Він вважає, що мовна політика в країні “не збігається з думкою переважної кількості людей”.

“Не рахуємось ні з думкою Венеціанської комісії, ні з думкою міжнародної спільноти, ні з думкою переважної більшості людей. За офіційною статистикою третина населення України спілкується російською мовою. А якщо вважати за практику, то практично переважна більшість спілкується російською. Чи це добре чи ні? Я не вважаю, що це добре, але давайте згадаємо, українську мову гнобили на протязі століть. І уже наївно вважати, що за якийсь рік, чи два, чи п’ять, чи десять можна дати можливість мові бути затвердженою в суспільстві”, — впевнений він.

На зауваження щодо того, що в Україні вже функціонує закон про українську мову як єдину державну, Фокін зазначив, що його приймали люди, а людям “властиво помилятися”.

“Мовний закон, я вважаю, суперечить Конституції”, — додав він.

Крім того, Фокін заявив, що саме мовне питання стало приводом для початку конфлікту на Донбасі.

“Але з чого починався конфлікт на Донбасі? Попередня влада пообіцяла людям, що будуть послаблення у використанні державної мови. Що їм буде дозволено проводити ділові зустрічі, вести документацію і таке інше російською мовою. Я не бачу в цьому нічого страшного”, — сказав він.

Також Фокін упевнений, що не кожна людина може вивчити мову легко. До того ж, на його думку, “любові з примусу”, зокрема і до мови, не може бути.

Про який “мовний закон” йдеться?

У квітні 2019 року Верховна Рада прийняла законопроєкт №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. 15 травня Президент України Петро Порошенко підписав закон й 16 травня він був офіційно оприлюднений у  парламентському виданні “Голос України”.

Законом передбачено закріплення за українською мовою статусу єдиної державної. Закон не поширюється на мову проведення релігійних обрядів і побутове спілкування.

Згідно з законом українська мова є обов’язковою для: Президента, Прем’єр-міністра, глави Парламенту, членів Уряду, міністрів, народних депутатів, депутатів місцевих рівнів, суддів, адвокатів, викладачів вишів і шкіл, медпрацівники тощо.

Крім того, українська мова є обов’язковою в дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. Водночас у початковій школі та дитячих садках допускається паралельне навчання на мовах нацменшин (для цього необхідно створити окремі класи або групи). Навчання в університетах має вестися виключно українською. При цьому допускається виклад одного або декількох предметів на одному з офіційних мов Європейського союзу.

Також українська стає обов’язковою для ЗМІ.

За порушення норм закону передбачені штрафи, але норми, що стосуються штрафів, наберуть чинності з 16 липня 2022 року відповідно до рішення парламенту. 

  • В грудні Венеціанська комісія опублікувала свою думку щодо закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Комісія рекомендує Україні переглянути мовний закон, оскільки “вкрай важливо домогтися балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин”, а в документі, на думку експертів, цього зробити не вдалося.
  • В липні було розпочати розгляд подання 51 народного депутата щодо конституційності закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” в Конституційному суді.
  • В травні  голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що закон про мову необхідно змінювати, проте єдиної позиції у фракції “Слуги народу” щодо цього – немає.
  • 1 червня біля стін Верховної Ради активісти зібралися на мітинг через такі заяви спікера ВР.