Про це пише французьке видання NC la 1ere.

Згідно з офіційними результатами Вищого комісаріату Нової Каледонії, проти незалежності від Франції проголосували 96,49%. Явка становила 43,9%.

О 23:00 за місцевим часом виступив президент Франції Емманюель Макрон.

“Нумейська угода підходить до свого юридичного завершення. Ми можемо пишатися цим безпрецедентним і мирним шляхом”, – сказав він.

Він додав, що вітає відповідь Каледонії “на запитання, поставлене їй з повагою та смиренням” і рішення острів’ян залишитися французами.

Згідно з угодою 1988 року, спрямованою на послаблення напруженості серед населення островів, референдуми про незалежність можна проводити тричі. Цього разу референдум був третім і остаточним: перший був у 2018, другий – у 2020 році. Усі рази місцеві жителі обрали лишатися колонією Франції.

Історія Нової Каледонії

Острів було відкрито Джеймсом Куком у 1774 році. Він названий за древнім найменуванням батьківщини його предків, Шотландії — Каледонія.

Рештки поселень людей, знайдених під час розкопок, дають змогу припустити, що острів був заселений ще 3500 років тому – зокрема, у 1917 році археологи знайшли залишки древньої кераміки.

Активне заселення острова європейцями почалося у 1840-х роках. А вже у 1853 році Франція оголосила острови Нової Каледонії своїми володіннями. З 1864 по 1896 роки французький уряд висилав до цієї колонії осуджених злочинців.

На територіях Нової Каледонії французи засадили плантації кави та кокосових пальм. З кінця 19-го сторіччя там розпочали видобуток мінеральних ресурсів — заліза, марганцю, золота, нікелю, кобальту, хрому, свинцю тощо.