Про це йшлося під час конференції “Чому в Україні демократія?” Програми дослідження сучасної України (T-CUP) Українського наукового інституту Гарвардського університету, повідомляють #Букви.

Фукуяма переконаний, що популізм не обов’язково є явищем негативним, оскільки він мобілізує людей на протести чи на підтримку певних кандидатів на державні посади.

Говорячи про проблемні питання щодо популізму, Фукуяма зазначив, що нові популісти схильні звертатися до всього народу, але особливу увагу приділяти насправді певній його частині (як приклад він навів Віктора Орбана, що мобілізує саме етнічних угорців). Це, на переконання Фукуями, “створює проблеми”.

Повертаючись до українського контексту, Фукуяма зазначив, що поширеним у країні є популізм економічний. На прикладі ситуації щодо ринку газу, економіст пояснив, як дії економічних популістів перешкоджають запровадженню реформ та створюють корупційні ризики.

“Ще однією формою популізму, який існує в Україні, є економічний популізм Підвищувати ціни на газ — це не популярно, тому популісти цього не роблять. Однією з проблем ліберальних реформаторів є те, що вони асоціюються з програмами жорсткої економії: люди думають, що базові послуги будуть недоступними або скороченими. Але політикам-популістам дуже просто вийти й сказати: “Якщо мене оберуть, ми повернемо попередні ціни на газ”. І вони не думають, як це позначиться на корупції та ринкових відносинах. Це серйозна проблема для будь-якого реформаторського уряду, який вирішує, яку економічну політику проводити”, — сказав експерт.

На думку Фукуями, для розв’язання цієї ситуації реформаторам потрібно активно комунікувати з громадянами, аби залишати менше простору для маніпуляцій з боку популістів.

“Перш за все важливою є комунікація з громадянами. І я думаю, що багато реформаторів і не тільки в Україні, вони наймали технократів і казали: “Нам потрібна жорстка економіка, нам потрібно контролювати ціни”. Вони разом з тим не комунікували з громадянами про необхідність таких кроків”, — зауважив він.

Фукуяма зазначив, що поєднання нового популізму зі старим економічним є дуже небезпечним явищем. Саме таке поєднання спостерігається в Україні, вважає він.

“10-15 років тому можна було сказати, що сучасні партії базуються на ідеологічному грунті: консервативні, соціал-демократичні і таке інше. Але зараз ситуація змінилася. Це вже не є місією глобальної політики. І в США глобальна політика переходить до базування на ідентичностях, коли люди об’єднуються за етнічною чи расовою ознакою, чи довкола певного культурного бачення, чи національної свідомості. І я думаю, що це дуже небезпечне явище. Особливо якщо поєднається культурно базований популізм зі старого кшталту економічним, тоді результат може бути дуже негативним. І щось подібне відбувається в Україні, як на мене”, — сказав економіст.

Що відомо про Френсіса Фукуяму?

Френсіс Фукуяма — американський філософ, політичний економіст і публіцист японського походження. Він є професором Стенфордського університету. Фукуяма навчався в Корнельському університеті (Нью-Йорк) та Гарварді.

Він має багаторічний досвід роботи в урядових організаціях, зокрема, був членом ради з планування політики Держдепартаменту США, де спеціалізувався на питаннях Близького Сходу, потім — Європи, членом президентської ради США з біоетики (з питань клонування) тощо.

Перша його фундаментальна робота “Кінець історії та остання людина” вийшла у 1992 році. Вона ж зробила його популярним.

У цій роботи Фукуяма продовжує розвиток ідеї “кінця світу”, стверджуючи, що поширення ліберальної демократії західного зразка свідчить про кінцеву точку соціокультурної еволюції людства та формуванню остаточної форми урядів. З точки зору Фукуями кінець історії не означає кінець подієвої історії, але означає кінець століття ідеологічних протистоянь, глобальних революцій і воєн, а разом з ними — кінець мистецтва та філософії.

Фукуяма уважно стежить за подіями в Україні ще з часів Помаранчевої революції і неодноразово відвідував країну. Зокрема, у вересні 2013 року, за два місяці до Євромайдану, він був у Києві і під час однієї зі своїх лекцій з глибоким розчаруванням говорив про провал демократичних перетворень в Україні, наслідком яких стало президентство Віктора Януковича.

Події Революції Гідності, на його переконання, були свідченням прагнення українців до встановлення демократії та посилили здатність громадян самоорганізовуватися та чинити опір владі.