Про це пишуть автори проєкту “Наші гроші”.

Там є норма про держрегулювання цін на ліки, засоби захисту і продукти харчування, що раніше влада вимагала для боротьби зі спекулянтами.

“У злеті цін на соціально значимі товари першої необхідності публічно зізналась наймасовіша мережа магазинів України – АТБ. Але зізналась тільки для того, щоб зняти з себе відповідальність. Мовляв, торговці не винні, то оптові постачальники задрали прайси. МВД Антон Геращенко миттєво передав голові АМКУ Юрію Терентьєву довідку про ціни в АТБ та ще десятку торгових мереж, а також про цінову поведінку 15 великих оптових постачальників. Мовляв, ось вам дані, карайте спекулянтів і бариг”, – пишуть журналісти.

Але для покарання спекулянтів потрібен законний дозвіл Антимонопольного комітету проводити розслідування щодо завищення цін.

Розслідування просте – запитами отримуєш інформацію про ціни по всьому ланцюжку. Якщо хтось не надсилає відповідь на запит – штраф на 1% від річного обороту мережі. Якщо десь виявляється завищення цін, то відразу йде вимога обгрунтувати. Якщо АМКУ не отримує чіткої відповіді, а щось на кшталт “це не я винен, то на попередній ланці в ланцюжку постачальників”, то тоді накладається законний штраф в розмірі до 10% від річного обороту.

“Уявляєте як відчутно було б для АТБ заплатити за бенкет в розпал чуми десятину від багатомільярдної річної виручки? Але ні”, – пишуть журналісти.

В ході підготовки законопроєкту ідея про контроль АМКУ по ланцюжку накруток зникла, а замість цього з’явилася інша – державне регулювання цін:

  • змусити Кабмін сформувати перелік протиепідемічних товарів, і товарів, що мають важливе соціальне значення;
  • встановити граничні ціни оптової і роздрібної торгівлі товарами з урахуванням постачальницько-збутової надбавки і граничної торговельної (роздрібної) надбавки;
  • на час карантину встановити заборону скупки і перепродажу цих товарів дорожче ніж в 1,2 рази.

Журналісти навели як приклад СРСР, в якому також практикувалося держрегулювання цін і як наслідок був дефіцит товарів. А покарання за спекуляції призначали неймовірно мала.

А ще є механізм за яким штраф взагалі неможливо стягнути (його прописали в статті 165-2 Кодексу про адміністративні правопорушення “Порушення порядку формування та застосування цін і тарифів”, а цього порядку у нас взагалі не існує, тому що у нас вільне формування цін на товари).

А в нинішній час влада вирішила не боротися зі спекулянтами.

Нижче таблиця іменних поправок до законопроекту. Авторами зазначених поправок до законопроекту 3275 є Нестор Шуфрич і Ганна Лічман з “Слуги народу”, яка до обрання нардепом працювала піарницею мережі АТБ.

У тексті законопроєкту на сайті Ради цю поправку знайти легко. У вордівський документі є неправильне написання хвороби – “короновірус” замість “коронавірус”. Перший знайдений результат і буде лобістської поправкою Лічман і Шуфрича.