Про це повідомляє Financial Times.

Серед тих, хто намагався відмовити Путіна від військової ескалації навколо України – глава “Сбербанку” Герман Греф та очільниця ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна.

За даними видання, Греф підготував доповідь на 39 сторінок про катастрофічні наслідки для російської економіки у випадку посилення західних санкцій.

За місяць до початку широкомасштабного вторгнення, коли ситуація вже була напруженою, російські технократи побоювались, що Путін оголосить про визнання Росією псевдореспублік “ДНР” та “ЛНР”, що викликало б “шалену реакцію Заходу” та завдало б шкоду російській економіці.

Ельвіра Набіулліна, голова центрального банку РФ, та інші особи поділяли занепокоєння Грефа та допомогли підготувати доповідь.

У доповіді йшлось про те, що санкції Заходу призведуть до паніки на фінансових ринках та потенційно відкинуть економіку РФ на десятиліття назад.

Зазначалось, що протягом двох років ВВП Росії може впасти на 30% у доларовому еквіваленті, а інфляція змусить ЦБ підняти процентні ставки до 35%, скоротивши реальні доходи на п’яту частину.

Якість життя росіян відставатиме навіть від країн, що розвиваються, оскільки обмеження на імпорт призведуть до дефіциту не лише передових технологій, але й таких необхідних товарів, як ліки та продукти.

Коли Греф розповідав про можливі наслідки, Путін перервав його і запитав, що має зробити Росія, щоб уникнути найгірших санкцій, розповіли декілька осіб, які знають про зустріч.

Однак технократи виявились занадто боязкими, аби застерегти Путіна від військової ескалації, і не змогли змусити себе сказати йому, що він ризикує стати жертвою геополітичної катастрофи.

Греф та Набіулліна завершили зустріч з Путіним, не знаючи про подальші плани російського президента, і чи взяв він до уваги їхнє попередження.

Повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого, через три дні після того, як Путін визнав сепаратистів Донбасу, перевершив їхні найгірші побоювання. Вони зрозуміли справжні наміри Путіна разом зі всім світом – після його звернення по телебаченню.

Відмова Путіна прислухатися до застережень технократів спустошила їх.

“Я ніколи не бачив [Грефа] таким. Він був повністю розчавлений, у стані повного шоку. Усі вважають це катастрофою, а він – більше, ніж будь-хто інший”, – розповіла особа, яка бачила Грефа у перші дні війни.

Через чотири дні Путін зібрав своїх технократів та почав запитувати, як пом’якшити санкції Заходу.

Набіулліна, за вбранням якої довгий час уважно стежили деякі інвестори на наявність закодованих сигналів, сиділа в чорному.

Однак коли Захід ввів жорсткі антиросійські санкції, технократи Путіна, які попереджали його про наслідки, кинулись йому на допомогу у подоланні цих санкцій. У процесі вони переконалися, що їхні власні апокаліптичні прогнози не справдилися.

У вузьких колах російської політичної еліти таких технократів, як Греф і Набіулліна, колись вважали модернізаторами, реформістською противагою силовикам, ветеранам жорстких служб безпеки, які стояли за іншим плечем Путіна.

Однак коли їм випала можливість захистити свою віру у відкриті ринки та виступити проти війни, вони відмовилися. Замість того, щоб порвати із Путіним, технократи зміцнили свою роль у сприянні йому, використовуючи свій досвід та інструменти, щоб пом’якшити удар західних санкцій і утримати економіку Росії під час війни.

Російська економіка уникла найдраматичніших прогнозів, зроблених західними економістами – і самими технократами – щодо впливу санкцій, причому цього року удар по ВВП, ймовірно, складе близько 3,5 – 5,5%.

Хоча Росію значною мірою ізольовано від глобальних банківських і платіжних систем, економіка змогла повернутися до готових замін, створених технократами.

“Економічна команда справді його врятувала. Ось чому він тримає їх поруч. Якби силовики контролювали [економіку], падіння ВВП дійсно склало б 10-15%. Він не божевільний. Ось чому він залишив їх на посадах”, – сказав колишній російський високопосадовець.

Протягом майже десяти років перебування на чолі російського центрального банку Набіулліна старанно плекала репутацію головного технократа Кремля. Вона вивела Росію з економічної кризи 2014 року, приборкала інфляцію за допомогою ультраагресивної грошово-кредитної політики та взяла на себе потужні особисті інтереси в сумнозвісно корумпованому банківському секторі.

У міру зростання напруженості із Заходом через Україну, особливо після анексії Криму в 2014 році, Набіулліна вжила заходів, щоб захистити Росію від санкцій, розробивши незалежну платіжну систему та накопичивши 643 мільярди доларів валютних резервів.

Але, за словами Олександри Прокопенко, колишньої чиновниці центрального банку, масштаби вторгнення – і нищівні західні санкції у відповідь – все одно застали Набіулліну зненацька.

“Ні в кого не було сценарію вторгнення Росії в Україну. Були стрес-тести держкомпаній і банківської системи, але повномасштабного військового конфлікту, заморожених резервів і такого рівня санкцій ніхто не бачив”, – зауважила вона.

Нездатність Набіулліної передбачити заморозку резервів зробила її мішенню для тиску з боку провідних силовиків, які висунули таку фігуру, як Юрій Глазьєв (радник президента РФ з питань регіональної економічної інтеграції), щоб замінити її навесні. Але Путін, очевидно, впевнений у її здатності вивести Росію з кризової ситуації, замість цього призначив її на третій термін.

“Все залежить від центрального банку. Якщо центральний банк не працює належним чином, то вся економіка повністю зруйнована. Якби прийшов Глазьєв, рубль навіть не друкувався б на папері. Їм просто довелося б видати шматки дерева”, – зазначив експосадовець РФ.

Набіулліна публічно просила співробітників центрального банку об’єднатися, щоб допомогти простим росіянам пережити фінансові потрясіння війни.

До кінця весни паніка, в основному, вщухла. Платіжні системи, на розробку яких центральний банк витратив роки, дозволяли внутрішнім переказам вільно проходити, навіть коли санкції значною мірою відрізали Росію від зовнішнього світу.

Високі ціни на енергоносії дозволили Росії збільшити дохід до бюджету – половина якого припадає на нафту і газ – на 34% в річному обчисленні з січня по квітень, і допомогли рублю відновитися після стрімкого падіння стосовно долара.

Однак це було не лише завдяки діям технократів. У той час, як російський доларовий дохід від продажу енергоресурсів зріс, санкції значно ускладнили для Росії купівлю імпорту, що призвело до того, що економіка мала значне позитивне сальдо торгівлі. Це послабило тиск на рубль, дозволивши Набіулліній послабити валютний контроль і почати знижувати процентні ставки.

“Центральний банк зменшив паніку в перший же день”, – наголосив Сергій Гур’єв, проректор і професор економіки паризького університету Sciences Po.

Але “за центробанком стоїть ОМОН”, – додав Гур’єв.

“Якби ви запитали мене рік тому, що станеться, якщо уряд оголосить, що ви не можете забрати свої гроші з банку, я б сказав, що буде масовий протест. Але в цьому конкретному випадку громадяни розуміли, що якщо вони будуть протестувати, то їх посадять або поб’ють”, – зауважив він.

Серед тих, хто намагався попередити Путіна про небезпеку санкцій у січні, Греф найбільше засмучений війною.

За 15 років керування Сбербанком він перетворив мертву, корумповану радянську монополію роздрібних депозитів на провідний світовий банк з амбіціями кинути виклик провідним технологічним компаніям Кремнієвої долини. Греф, колишній міністр економіки, колись сподівався, що успіх Сбербанку переконає Путіна, що ринкові реформи в Росії – можливі.

Але після того, як санкції відрізали Росію від світових ринків, “усе, що він збудував, було знищено”.

“Він – людина світу. Він любив відвідувати форуми, конференції та зустрічі. Він весь час був у Кремнієвій долині. Він дружив з Джеком Ма. А тепер він – ізгой”, – наголосило джерело.