Фото: cnn.com

Про це йдеться у матеріалі CNN.

Іранська жінка плаче на колінах біля труни її мертвого брата, відтак вона відрізає своє волосся ножицями. Її родичі волають про справедливість, коли вона кидає пасма на труну.

Вони ховали 36-річного Джавада Гейдарі, який був смертельно поранений минулого тижня під час одного з антиурядових протестів, які охопили Іран.

Такі фото спонукали жінок у всьому світі приєднатися до іранських жінок, які протестували після смерті 22-річної Махси Аміні. Вона померла у лікарні 16 вересня, через три дні після того, як її арештувала поліція моралі у Тегерані та відвезла до “центру перевиховання” для уроків скромності.

Жінки із Близького Сходу, Європи, США та інших частин світу висловили солідарність з важким становищем іранських жінок на мітингах і демонстраціях. Деякі також стригли або голили волосся – публічно або знімаючи це на відео.

Уже 12-й день протести тривають у понад 40 містах Ірану, зокрема й у Тегерані – столиці Ірану. За даними державних ЗМІ, іранські сили безпеки придушують протестувальників: сотні мітингувальників заарештовано та щонайменше 41 вбито. Водночас деякі правозахисні організації кажуть, що кількість загиблих досягає 76.

Чому жінки стрижуть волосся?

Для багатьох іранських жінок стрижка волосся є гострою формою протесту.

“Ми хочемо показати їм, що нам байдужі їхні стандарти, їхнє визначення краси чи те, що вони думають, як ми маємо виглядати. Це для того, щоб показати, що ми – злі”, — розповіла 36-річна Файзех Афшан, іранська інженерка-хімикиня, яка живе у Болоньї (Італія) і яка зняла на відео. як зголювала волосся.

Афшан зауважила, що підстригання волосся в іранській культурі – це символ трауру, але іноді воно може бути і символом протесту.

“Якщо ми зможемо підстригтися, щоб показати, що ми злі… ми це зробимо”, – додала вона.

Зрізання волосся згадується в “Шахнаме” – перському епосі 1000-річної давнини та культурній опорі Ірану, написаній Фірдоусі. Поема, що складається з майже 60 000 віршів, розповідає історії царів Персії та є одним із найважливіших творів літератури перською мовою. У декількох віршах описано, що жінки відрізають волосся на знак жалоби.

“Жінки підстригають волосся — це давня перська традиція… Коли лють сильніша за силу гнобителя. Момент, якого ми так чекали, настав”, — написала у Твіттері письменниця та перекладачка з Уельсу Шара Аташі.

У Шахнаме після вбивства героя Сіяваша його дружина Фарангіс і дівчата, які її супроводжували, стригли волосся на знак протесту проти несправедливості, розповіла Аташі у коментарі CNN.

Персонажі, описані в поемі, “уживаються щодня як символи та архетипи”, — сказала вона, додавши, що поема допомогла сформувати ідентичність іранців, афганців і таджиків протягом 1000 років.

“Але в поезії Хафеза і Хакані підстригання завжди описують як жалобу та протести проти несправедливості”, — сказала вона,  говорячи про інших перських поетів.

Ця практика також поширена в інших стародавніх культурах. Епос про Гільгамеша, 3500-річна поема зі стародавньої Месопотамії (сучасний Ірак) охоплює теми горя та відчаю, де підстригання або висмикування волосся використовується для вираження страждання. Вірш вважається одним із найдавніших літературних творів у світі та, як кажуть, вплинув на сусідні культури.

Шима Бабаї, іранська активістка, яка проживає в Бельгії, заявила, що її заарештувала поліція моралі Ірану у 2018 році за те, що публічно зняла свій хіджаб на знак протесту. За її словами, стрижка волосся мала “історичне значення” для іранців. Вона додала, що жінки, які втрачають прямого родича, іноді стрижуть волосся на знак жалоби та гніву.

“Для нас Махса була нашою сестрою. У такий спосіб ми протестуємо”, — сказала вона.

Стрижка волосся, додала Аташі, “сама по собі є церемонією трауру, щоб краще висвітлити глибину страждань від втрати близької людини”. І в сьогоднішньому контексті, додала вона, це знак “протесту проти вбивства наших людей”.