Про це повідомило AP.

Плани візиту Сі Цзіньпіна з Путіним підкреслили прагнення Китаю до більшої ролі на світовій арені. Водночас зустріч показала небезпеку глобальній дипломатії через виданий ордер. Пропозиція Китаю щодо “мирного плану” в Україні сталася, коли адміністрація Байдена спостерігає за кроками Пекіна, щоб посилити свою позицію у міжнародних справах.

Президент США Джо Байден вважає, що виданий арешт Міжнародного кримінального суду в Гаазі є “виправданим”, а Путін “очевидно вчиняв воєнні злочини”. Хоча США не визнають суд, Байден вважає їхнє рішення “дуже сильним аргументом”. Стосовно зустрічі китайського та російського лідерів Байден відповів: “Ну, побачимо, коли ця зустріч відбудеться”.

Бажання Китаю виступати посередником може розглядатися більш критично тепер, коли Путіна офіційно підозрюють у воєнних злочинах.

Візит Сі Цзіньпіня стане першою закордонною поїздкою після його обрання на безпрецедентний третій термін президентом Китаю. Останнім часом РФ і КНР активізували зв’язки. Зокрема вони розпочали цю тенденцію незадовго до вторгнення Росії в Україні, коли у Пекіні під час минулорічних зимових Олімпійських ігор, вони оголосили про “безмежне” партнерство.

Китай неодноразово виступав на боці Росії й блокував міжнародні дії проти Москви на тлі вторгнення в Україну. Також у США заявляли, що Китай розглядає можливість постачати Росії зброю для підтримки війни.

Ймовірно, лідери Росії та Китаю повернуться до свого партнерства, оскільки обидві країни схильні до критично важливої протидії тому, що вони вважають надмірним і незаслуженим впливом США та їхніх західних союзників.

У найближчій перспективі ордер МКС щодо Путіна та одного з його помічників навряд чи матиме серйозний вплив на зустріч або позицію Китаю щодо Росії. Ні Китай, ні Росія, ні США чи Україна не ратифікували засновницький договір МКС. Також США відмовилися приєднатися до суду, побоюючись, що його широкі повноваження можуть призвести до судового переслідування американських військових або посадових осіб.

Дуже малоймовірно, що Путін поїде в країну, яка буде пов’язана зобов’язаннями перед МКС. Якби він це зробив, залишається сумнівним, чи ця країна справді заарештувала б його.

За словами речника Ради національної безпеки Білого дому Джона Кірбі, Штати не вірять, що візит Сі до Москви “це крок до справедливого, міцного миру”.

Юрій Пойта, керівник азійського відділу київської New Geopolitics Research Network, зазначав, що “такі мирні переговори — це пастка для України та її дипломатичного корпусу”. Аналогічну думку має український політичний аналітик у Східній Азії Наталія Бутирська. Вона сказала, що візит відображає не стільки прагнення Китаю до миру, скільки його бажання відігравати важливу роль у будь-якому постконфліктному врегулюванні, яке може бути досягнуто.

“Китай не розрізняє, хто є агресором, а хто жертвою. І коли країна починає свою миротворчу діяльність або хоча б прагне допомогти сторонам, то нерозрізнення цього вплине на об’єктивність”, – сказала Бутирська. “З моєї точки зору, Китай прагне заморозити конфлікт”.

У Росії ж розглядають візит як потужний сигнал підтримки Китаю. На їхню думку, КНР кидає виклик зусиллям Заходу ізолювати Росію та завдати руйнівних ударів її економіці.

Також китайські офіційні особи вихвалялися своїм новим впливом на міжнародній арені. Під керівництвом Сі зовнішня політика їхньої країни ставає все більш наполегливою.

“Оскільки світ вступає в новий період хвилювань і змін, як постійний член Ради Безпеки ООН і важлива сила, значення і вплив китайсько-російських відносин виходять далеко за рамки двосторонніх відносин”, — йдеться в повідомленні міністерства закордонних справ Китаю.

Відомство назвало візит “мандрівкою дружби, подальшого поглиблення взаємної довіри та розуміння між Китаєм і Росією, а також зміцнення політичної основи та основи громадської думки дружби між двома народами протягом багатьох поколінь”.