Про це повідомляє американське видання CNN.

При цьому український уряд применшує безпосередні ризики повномасштабного вторгнення, у той час, як політики у світі знаходяться у пошуках дипломатичного рішення протистояння. Адміністрація президента США Джо Байдена попереджає: є висока ймовірність повномасштабної війни.

У цьому рівнянні забагато невідомих. Зокрема, незрозуміло, в якій формі відбудеться вторгнення. А передбачити наміри президента Росії Володимира Путіна є завідомо безглуздим заняттям.

“Будь-яка сучасна війна була б жахливою, одначе є градації жаху”, – заявив Найджел Гулд-Девіс, колишній посол Великої Британії в Білорусі, який зараз є старшим науковим співробітником з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень (IISS).

Будь-який крок Росії у напрямку ескалації конфлікту стане випробуванням рішучості країн Заходу, створивши низку безпекових і економічних проблем. Гулд-Девіс назвав нинішню ситуацію найсерйознішою безпековою кризою в Європі з 1980-х років.

Експерти сходяться на одному: проблема війни є реальною, і її наслідки стануть без перебільшення глобальними.

Нова лінія фронту в Європі

Зі зростанням загрози повномасштабної агресії Росії проти України, риторика Заходу стає все гучнішою. Лідери таких країн, як США, Велика Британія, Франція тощо наголошують на руйнівних санкціях для РФ та потенційного розгортання сил НАТО.

Найбільше російське вторгнення відчують країни Східної Європи та Балтії – на їх порозі опиниться відверто войовнича Росія.

“Україна межує з кількома державами НАТО. Виникатиме велике занепокоєння.. що їхня безпека буде також під загрозою”, – сказав Гулд-Девіс.

Джеймс Ніксі, директор програми “Росія-Євразія” лондонського аналітичного центру Chatham House, переконаний, що якщо Росії дозволять знову перемалювати кордони, вона винесе з цього урок. І лишиться лише здогадуватися, на кого вона згодом вирішить напасти.

У випадку наростання агресії РФ багато залежатиме від реакції НАТО – на кордонах країн, які опиняться на лінії вогню, присутність військ відчутно зросте.

Україна не є членом НАТО, і альянс, швидше за все, не відправлятиме військових до країни. Але посилена присутність військ уздовж кордонів Європи буде тих пір, поки Росія утримуватиме українську землю. І ця перспектива відродить спогади про “залізну завісу” часів Холодної війни.

Економічні наслідки

Як вплине повномасштабне російське вторгнення на глобальну економіку, достеменно не відомо. Одначе, деякі ризики уже прораховані.

Зокрема, йдеться про те, що якщо Україна буде захоплена, відбудеться порушення експорту сільськогосподарської продукції з країни.

Україна входить до чотирьох найбільших світових експортерів зерна — за прогнозами Міжнародної ради з зерна, на неї, як очікується, припадатиме приблизно шоста частина світового імпорту кукурудзи в найближчі п’ять років. Війна завдасть удару по вирощуванню цих культур, що вплине на доступність і вартість харчових продуктів в інших країнах.

Ще більшу тривогу викликає питання ймовірної енергетичної кризи. Росія є одним з лідерів постачання енергоносіїв. Наслідки жорстких західних санкцій, які будуть накладені після вторгнення, стануть глобальними.

Росія забезпечує близько 30% природного газу для Європейського Союзу, при цьому поставки з країни відіграють життєво важливу роль у виробництві електроенергії та опаленні будинків у Центральній та Східній Європі.

Своєю позицією на ринку Росія користується та активно зловживає, використовуючи енергоносії як важіль впливу задля досягнення своїх політичних цілей.

Розрив енергетичного співробітництва з Росією також може змусити багато країн повернутися до використання атомної енергетики у часовому проміжку, необхідному для пошуку альтернативних варіантів.

Аналітики загалом очікують широкого пакета санкцій, які можуть вразити великі російські банки, нафтогазовий сектор та імпорт технологій. Але наслідки для Європи та решти світу також будуть відчутні.

“Щоразу, коли ви вводите санкції, ви самі несете великі витрати та ризикуєте завдати шкоди собі, своїм друзям і союзникам”, — сказав Натан Сейлз, виконувач обов’язків заступника міністра з питань цивільної безпеки, демократії та прав людини у Держдепартаменті США за часів адміністрації Трампа.

І хоча цілеспрямовані санкції проти російських фізичних осіб і компаній накладалися з моменту вторгнення Росії в Крим у 2014 році, між РФ і Заходом все ще існують “значні інвестиційні відносини”, які можуть бути розірвані.

Росія як каталізатор конфліктів

Експерти стверджують, що відголоски вторгнення і, що більш важливо, відповідь Заходу, буде відчутною в усьому світі. Деякі побоюються, що будь-який крок Росії, який вона могла б назвати перемогою, може нагнітити будь-які акти агресії та територіальні суперечки між іншими країнами. Режими-ізгої, такі як Північна Корея, Іран та інші країни можуть спробувати скористатися таким результатом.

“Китай буде уважно спостерігати за уроками, які він може витягнути з рішучості Заходу”, – сказав Гулд-Девіс, наводячи як приклад китайсько-тайванський конфлікт.

Цей контекст підкреслює в деяких колах думку, що відповідь США на українську кризу диктуватиме ставлення до країни в усьому світі протягом цілого покоління.

Експерти побоюються, що в разі успіху Росії у конфлікті, диктатори всього світу припинять зважати на США, переконавшись, що насправді країна не здатна чинити опору у відстоюванні демократії.

Одначе, існує сценарій, коли США та НАТО вийдуть із цієї кризи зі зміцненим авторитетом. І це можливо лише за умови потужної відповіді на російську агресію проти України.

Роль США на геополітичній мапі зараз як ніколи під питанням, і за цим конфліктом стежать, вичікуючи, багато країн світу.