Про це повідомляє CNN.

Спостерігачі тієї епохи докладно описували місячні затемнення. Вважалося, що подібні події є передвісниками лиха. У їхніх творах часто зображалася червона куля, що оточувала затемнений місяць, а також більш незвичайні випадки, коли затемнений місяць, видавалося, повністю зникав з неба.

“Старі люди ніколи не бачили такого. Цього справді було чого боятися”, – писав японський поет Фудзівара но Тейка про безпрецедентне затемнення 2 грудня 1229 року.

За словами Себастьєна Гійє, старшого наукового співробітника Інституту наук про довкілля Женевського університету, тодішні люди не знали, що винятково темне затемнення пов’язане з наявністю великої кількості вулканічного пилу в атмосфері.

Вчений вважає, що середньовічні рукописи містять важливе джерело інформації про серію великих вивержень вулканів на Землі.

“Покращення наших знань про ці таємничі виверження має вирішальне значення для розуміння того, чи впливав минулий вулканізм не тільки на клімат, але й на суспільство в середні віки”, – сказав Гійє.

Протягом п’яти років Гійє та його колеги досліджували європейські, близькосхідні та східноазіатські джерела 12-го та 13-го століть у пошуках описів Місяця, які дозволяють точніше дослідити одні з найбільших вивержень вулканів, які бачив світ.

Із 64 повних місячних затемнень, які відбулися в Європі між 1100 та 1300 роками, дослідники знайшли задокументовані свідчення про 51. У шести із цих випадків ці документи також свідчили, що місяць був виключно темним – у травні 1110, січні 1172, грудні 1229, травні 1258, листопаді  1258 і листопаді 1276 років.

Ці дати відповідають п’яти великим вулканічним виверженням, визначеним за слідами вулканічного попелу в полярних льодових кернах – у 1108, 1171, 1230, 1257 і 1276 роках.

“Ці виверження були значно потужнішими, ніж деякі з найвідоміших вулканічних вивержень у новітній історії”, – сказав Гійє.