Про це повідомила служба новин ООН. 

“ООН-Жінки” та міжнародна гуманітарна організація CARE опитали людей у ​​19 регіонах України з 2 по 6 квітня. Жінки значною мірою залишаються виключеними з офіційних процесів прийняття рішень. Йдеться про ті, які пов’язані з гуманітарними зусиллями, миротворчістю та іншими сферами, що мають вплив на їхнє життя.

“Вкрай важливо, щоб гуманітарна реакція в Україні врахувала та задовольнила різні потреби жінок і дівчат, чоловіків і хлопчиків, зокрема тих, хто залишився в тилу”, – сказала Сіма Бахус, виконавчий директор “ООН-Жінки”.

Через широкомасштабний наступ РФ на Україну багато чоловіків стали безробітними або були призвані  захищати державу. Тому жінки взяли на себе нові ролі та отримали багато робочих місць. Через закриття навчальних закладів високий попит на волонтерську роботу та відсутність чоловіків через фронт “тягар неоплачуваного догляду на плечах жінок значно зріс”.

Жінки та дівчата заявили про поганий доступ до послуг охорони здоров’я, насамперед для постраждалих від гендерного насильства (ГН), а також вагітних, майбутніх і молодих матерів. Існує занепокоєння через брак їжі, передусім  для тих, хто перебуває в зонах важких конфліктів. Близько 50% опитаних жінок і чоловіків зазначили, що психічне здоров’я є основною сферою життя, на яку вплинула війна.

У звіті містяться рекомендації для урядів, міжнародної спільноти тощо. Вони стосуються визначення пріоритетності жінок і молоді на керівних ролях та рівного розподілу обов’язків щодо ухвалення рішень. Зокрема варто звертати більше уваги на сексуальне та репродуктивне здоров’я, а також на охорону здоров’я матерів, новонароджених та дітей, осіб, постраждалих від насильства тощо.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) зауважив, що війна негативно впливає на майбутнє дітей та їхнє навчання. Раніше проблеми були через COVID-19, але під кінець навчального року багато класів закривається через бойові дії та руйнування шкіл, дитсадків. Частина закладів використовуються як інформаційні центри, укриття, центри постачання або у військових цілях.

“Забезпечення доступу до освіти породжує розрив між почуттям надії чи відчаєм для мільйонів дітей, – додав Шахін. – Це має вирішальне значення для їхнього майбутнього та для всієї України”.

На тлі конфлікту ЮНІСЕФ та партнери працюють над тим, щоб якомога більше дітей отримали безпечні та відповідні можливості для навчання. Програма онлайн-освіти, яку розробили через пандемію, продовжує охоплювати понад 80 000 учнів.

У Харкові діти змушені шукати притулку на станціях метро. Волонтери за підтримки ЮНІСЕФ облаштували в цих місцях приміщення. У них вчителі, психологи та спортивні інструктори регулярно бавляться  та займаються з неповнолітніми.

Також з’явилася ініціатива щодо ознайомлення дітей з небезпекою вибухонебезпечних предметів. Вона охопила вісім мільйонів користувачів онлайн, а нова онлайн-платформа дитячого садка регулярно отримує сотні тисяч переглядів.

До того ж багато молоді втекло з України у безпечніші країни. ЮНІСЕФ підтримує уряди та муніципалітети у долученні цих неповнолітніх до своїх національних шкільних систем спільно з альтернативними освітніми шляхами, такими як цифрове навчання.