Про це йдеться у матеріалі американського журналу The Economist.

Вирощування яловичини продукує у 31 раз більше викидів CO2 на калорію, ніж виробництво тофу, водночас дає людині лише 5% калорій від тієї кількості рослин, що йдуть на виробництво м’яса. Ця неефективність означає, що людям потрібно вирощувати дуже багато рослин, щоб прогодувати всю худобу.

Попри поширення у світі веганства та популярність альтернатив, на кшталт рослинного м’яса, об’єми споживання м’яса зростають у всьому світі, змінюється лише географія та співвідношення.

Так, у Китаї споживання свинини досягло свого максимуму та пішло на спад. Водночас яловичина набирає все більшої популярності.

Натомість в Індії споживають дуже велику кількість молока, оскільки яловичину там майже не вживають. Своєю чергою, в Африці населення швидко зростає, що у майбутньому призведе до збільшення попиту на м’ясо.

Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, половина усіх придатних для житла земель використовується під ведення сільського господарства. Так, за словами Джозефа Пура та Томаса Немечека, авторів широкого дослідження глобальних продовольчих систем, близько 80% виробництва харчових продуктів припадає на пасовища або вирощування сільськогосподарських культур.

Дослідження, дані для котрого зібрані із понад 37 000 ферм, дає уявлення про те, як би могла виглядати ситуація з розорюванням земель при радикальній зміні людського раціону.

“Якби всі стали веганами, сільському господарству знадобилася б лише чверть від тієї площу землі, котра наразі використовується. Навіть дієта за якої люди не їстимуть лише м’ясо великої рогатої худоби та овець, скоротить використання землі вдвічі”, – йдеться у матеріалі.

Для чого може бути використаний цей зайвий простір? У виданні зазначається, що надлишки сільськогосподарських угідь можна використовувати ведення лісового господарства або відновлення тропічних лісів.

Автори дослідження погоджуються, що припинення виробництва м’яса змінить ландшафти, спосіб життя та відносини з тваринами та їжею, що формувалися протягом тисячоліть, а також пов’язані з ними сектори економіки, зокрема й туризм.

Проте, такі ризики все ж значно менші за тисячі кілометрів землі, випаленої та розораної для виробництва ще більшої кількості гамбургерів.

У виданні зауважують, що масовий перехід на веганство малоймовірний, проте припускають, що дотримання “веганського духу” хоча б протягом року непогано вплинуло на нашу планету.