Про це йдеться у колонці Марка Тіссена для американської газети The Washington Post.

Тіссен звернув увагу на результати недавнього соцопитування, проведеного Politico-Morning Consult, про думки американців щодо ситуації в Україні. Воно показало, що 63% жителів США підтримують запровадження санкцій особисто проти президента РФ Володимира Путіна у випадку вторгнення Росії до України. 58% американців вважають, що Україна повинна подати заявку на членство в НАТО. 49% відповіли, що НАТО не повинно заважати Україні стати членом Північноатлантичного альянсу, намагаючись запобігти вторгненню Росії. Ще 48% жителів Америки підтримують розміщення військ США у Європі.

Проте багато американців не знають, як діяти у подібній ситуації, та не розуміють, чому США повинні розв’язувати це питання.

“А відповідь така: тому що, якщо США дозволять Росії розпочати війну та повалити європейську демократію, наслідки нашої бездіяльності відчує цілий світ”, – зауважив Тіссен.

Він додав, що Китай спостерігає за діями Кремля. І якщо президент РФ Володимир Путін вдереться до України, то наступні військові дії можуть розпочатись у Тайвані. У жовтні 2021 року, після серпневого відступу США з Афганістану, КНР направила рекордну кількість винищувачів і бомбардувальників у зону протиповітряної оборони Тайваню. Це стало найбільшим вторгненням китайських військово-повітряних сил проти Тайваню.

Декілька тижнів тому, коли Росія згрупувала свої війська біля українського кордону, Китай знову здійснив вторгнення у Тайвань. Тому, якщо США не зможуть стримати агресію Росії проти України, то Пекін вважатиме, що має трохи часу для захоплення Тайваню, поки США перебуває під слабким керівництвом. Наслідком може стати війна в Тихому океані.

Зайняли позицію спостерігачів КНДР та Іран, додав Тіссен. Якщо Росія атакує Україну, то обидві країни матимуть змогу пришвидшити розробку ядерної зброї та засобів для її доставки. І Північна Корея, і Іран знають про те, що Україна після розпаду СРСР отримала арсенал з майже 2000 одиницями ядерної зброї. Проте вже у 1994 році, у межах Будапештського меморандуму, Київ відмовився від ядерної зброї, отримавши натомість гарантії безпеки та обіцянки допомоги від США, Великої Британії та Росії.

Проте через 20 років Росія порушила свою обіцянку, анексувавши у 2014 році Крим та окупувавши частину Донбасу. Тепер Путін погрожує окупувати всю Україну. Якщо це насправді станеться, то більше жодна країна не відмовиться від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки США. Навпаки, ця ситуація стане уроком, що розробка ядерної зброї – єдиний шлях безпеки.

“Це може спровокувати глобальну гонку озброєнь. Саудівська Аравія пообіцяла створити свій ядерний потенціал, якщо Іран стане ядерною державою. Інші країни можуть взяти із них приклад”, – акцентував Тіссен.

Як наслідок, довіра до США та НАТО буде підірвана. Північноатлантичний альянс вже похитнувся, коли Байден вивів війська США з Афганістану. Проте основна мета НАТО – стримувати російську агресію у Європі. І якщо союзники не можуть одностайно вжити необхідні заходи для цього, тоді виникає одне питання: чому НАТО досі існує?

Якщо НАТО не вдасться стримати Росію, це відгукнеться у кожному альянсі. Є певні причини, чому 17 країн, серед яких Австралія, Японія, Південна Корея, Ізраїль та інші, визначені законом США як “головні союзники, які не є членами НАТО”. Закон США також вимагає, щоб і Тайвань був головним союзником без членства в альянсі. Проте всі ці закони не матимуть сенсу, якщо довіра до НАТО буде зруйнована.

Після закінчення холодної війни демократія поширилася світом. Автократія залишається лише в Росії та Китаї. Саме ці дві країни й становлять найбільшу загрозу для світу. Розширення свободи за останні 30 років привело до масштабного процвітання країн. Проте всі ці досягнення знаходяться під загрозою двох автократій, які розуміють, що світова демократія неспроможна стримати їхню агресію.

“Тому ми не можемо бути байдужими до того, що відбувається в Україні. Залишитись осторонь та дозволити Росії розпочати війну без втрат та наслідків – це показати свою слабкість. Якщо наші противники вважають нас слабкими, вони захочуть перевірити нашу рішучість, та, швидше за все, помиляться. Але це може мати наслідки далеко за межами Києва”, – резюмував Тіссен.