Про це під час виступу в Європейському парламенті 15 вересня заявив Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель.

“Ситуація для нас зрозуміла. Ми вважаємо вибори 9 серпня сфальшованими. Ми не визнаємо Лукашенка законним президентом”, — заявив Боррель.

Примітно, що Боррель обмовився, сказавши спершу “президентом України”. Після невеликої паузи він виправився і зазначив: “Вибачте, Білорусь. Про що я тільки думав? Вибачте, вибачте, перепрошую. Ми не визнаємо Лукашенка легітимним президентом Білорусі”.

Високий представник нагадав присутнім на засіданні, що понад 7,5 тисяч громадян були затримані під час протестів, з них понад 500 зазнали катувань.

Він проінформував, що всі члені президії Координаційної Ради білоруської опозиції наразі затримані або вимушено залишили країну. На волі залишається лише  лауреатка Нобелівської премії пані Світлана Алексієвич.

Боррель також проінформував, що реакція ЄС на події в країні охоплює 4 напрями:

  • Санкції. За словами Високого представника, готуються санкції щодо значної кількості осіб, відповідальних за насильство, репресії та фальсифікацію результатів виборів.
  • Сприяння національному діалогу. ЄС закликає владу Білорусі припинити насильство та незаконні затримання та почати діалог. З цією метою голова Організації з безпеки та співробітництва в Європі запропонував відвідати Мінськ, але реакції немає.

“Цілеспрямована рішучість Лукашенко залишитися при владі — при, очевидно, зростаючій підтримці Москви — ускладнює все це. Ви знаєте, що вчора в понеділок відбулася зустріч Лукашенко та Путіна. З цієї зустрічі здається, що підтримка Росії Білорусі — Лукашенко — продовжується”, — зазначив Боррель

  • Посилання взаємодії ЄС з білоруським народом та громадянським суспільством. Так ЄС виділила 53 млн євро на допомогу жертвам насильства, йде робота в напрямку підтримки незалежним ЗМІ.
  • Перегляд відносин між ЄС та Білоруссю. ЄС визначаємо сфери, де контакти слід тимчасово зупинити або зменшити, і такі, де контакти треба активізувати задля підтримки білоруського народу та громадянського суспільства.

Нагадаємо, 10 вересня парламент Литви вперше офіційно назвав Світлану Тихановську законним президентом Білорусі, а КР — “єдиними законними представниками білоруського народу”.

15 вересня Верховна Рада України ухвалила заяву, в якій зазначається, що вибори в Білорусі не були чесними та не показують волевиявлення народу цієї країни.

Що відбувається у Білорусі?

У Білорусі тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. Він обіймає цю посаду з 1994 року. Відповідно до затверджених ЦВК результатів, за Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його основного опонента Світлану Тихановську – 10,12%.

Президентські вибори відбулися 9 серпня. Того ж дня спалахнули протести. У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі заявили, що 9 серпня акції протесту пройшли у 33 містах, було затримано близько 3000 осіб, поранено 89 осіб.

На другий день протестів ЗМІ повідомляли про силовий розгін мирних протестувальників за допомогою світлових та шумових гранат, гумових куль та кийків. 10 серпня стало відомо про першого загиблого учасника акції.

Під час акцій протесту загинули щонайменше 3 особи. 15 серпня в Мінську відбулося прощання з Олександром Тарайковським, який загинув під час протестів 10 серпня на вулиці Притицького. Попрощатися із загиблим вийшли тисячі людей.

18 серпня стало відомо про смерть ще одного протестувальника. 19-річний Артем Паруков загинув, за версією правоохоронців, внаслідок наїзду автомобіля на Партизанському проспекті в Мінську. Близькі загиблого не вірять у цю версію. 

19 серпня у військовому госпіталі Мінська (Білорусь) помер 43-річний житель міста Брест Геннадій Шутов. У нього стріляли силовики під час протестів.

Крім того, експерти Організації Об’єднаних Націй задокументували понад 400 звернень громадян, які зазнали тортур і катувань з боку правоохоронців після затримання на акціях протесту.

13 вересня під час чергового недільного маршу проти режиму чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка силовики стріляли у повітря. 

Дії опозиції

14 серпня, після оголошення результатів президентських виборів у Білорусі, за якими нібито отримав перемогу Олександр Лукашенко, опозиційна кандидатка Світлана Тихановська ініціювала створення координаційної ради. Її мета — “забезпечення трансферу влади”.

“Я, Світлана Тихановська, ініціюю створення координаційної ради для забезпечення трансферу влади. До цієї ради можуть увійти представники громадянського суспільства, шановані і відомі білоруси, професіонали своєї справи. Я доручаю своїй довіреній особі Ользі Ковальковій і адвокату Максиму Знаку приймати заявки про висунення членів ради від організацій і об’єднань громадян… До цієї координаційної ради повинні увійти всі, хто зацікавлений у діалозі і мирній передачі влади – трудові колективи, партії, профспілки та інші організації громадянського суспільства”, — заявила вона.

20 серпня у Білорусі через створення Координаційної ради прибічників опозиційного кандидата в президенти Світлани Тихановської відкрили справу про “захоплення влади”.

7 вересня Координаційна рада опозиції Білорусі опублікувала звернення до офіційної влади. Опозиція вимагає від влади

  • негайного розслідування злочинів, скоєних в період з 9 серпня щодо учасників мирних акцій;
  • публікації правдивої інформації про підсумки виборів президента;
  • припинення політичних репресій, а також скасування або перегляду відкритих кримінальних справ.

До президії КР увійшли 7 осіб. Станом на сьогодні шестеро з них заарештовані або вимушено залишили країну. Павло Латушко, Ольга Ковалькова і Світлана Тихановська перебувають у Варшаві. Іван Кравцов та Антон Родненков — у  Києві.

Марію Колесникову 7 вересня Колесникову в центрі Мінська викрали невідомі. 9 вересня стало відомо, що Колесникова в СІЗО, їй пред’явили підозру у справі про захоплення влади. Вона передала до Слідчого комітету Білорусі заяву про викрадення силовиками та погрози з боку правоохоронців.

На волі знаходиться тільки нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич. Від 11 вересня дипломати з країн Європи чергують біля її будинку, щоб захистити її від можливого затримання.