Про це йдеться у заяві представництва Європейського Союзу в Україні.

У зверненні зазначається, що 67% жінок в Україні зазнавали психологічного, фізичного чи сексуального насильства з боку партнера чи іншої особи, починаючи з 15-річного віку. Найчастіше жінки потерпають від статевого партнера.

“Наведені цифри не показують вплив пандемії COVID-19, яка посприяла загостренню усіх чинників, що призводять до насильства щодо жінок і дівчат, включно з безробіттям та бідністю, і посилила дію багатьох із першопричин, як-от гендерні стереотипи та згубні соціальні норми”, – йдеться в заяві.

“Ми закликаємо до ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством, також відому як Стамбульська конвенція… Ратифікація Стамбульської конвенції спонукатиме Україну вживати заходів для запобігання насильству над жінками, захисту жертв, притягнення до відповідальності винних і загалом до прийняття комплексної політики для припинення цього порушення прав людини”.

Також Україну закликають ратифікувати й Конвенцію №190 про викорінення насильства, зокрема і гендерно зумовленого насильства, та домагань у сфері праці.

“Ми прагнемо покласти край насильству щодо жінок і закликаємо Україну об’єднати з нами зусилля. Настав час покласти край гендерно зумовленому насильству і рухатися до відповідальності”, – наголошують автори заяви.

До заяви долучилися Консультативна місія ЄС з реформування цивільного сектору безпеки в Україні (КМЄС), Oфіс Ради Європи в Україні спільно з посольствами Бельгії, Канади, Хорватії, Кіпру, Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Угорщини, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Румунії, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії та Великої Британії, а також Офісом координаторки системи ООН в Україні та Представництвом Європейського інвестиційного банку в Україні.

Нагадаємо, що у 2011 році Україна підписала, проте не ратифікувала Стамбульську конвенцію.

  • Раніше парламент Молдови проголосував за ратифікацію Стамбульської конвенції — угоди про попередження та боротьбу з насильством проти жінок.